Про природу емпатії


«Клара і Сонце»

«Клара і Сонце» — перший роман Кадзуо Ішіґуро, що вийшов після вручення автору Нобелівської премії з літератури. Це — історія про дівчинку-робота Клару штучну подругу, куплену для Джозі, яка дуже хвора. Клара — незвичайний андроїд (мене поправлять, і правильно зроблять: «андроїд» — це робот з зовнішніми рисами чоловіка;  для робота, схожого на жінку, є слово «гіноід» або «фембот»). Щоб стати хорошою подругою і краще розуміти Джозі, Клара свідомо розвиває в собі якості, яки властиві людині: вона вчиться відчувати.

Читать далее

Дайбо’ не востаннє

Наталка Сняданко

Популярна культура давно взялася за імператрицю Сісі. Згадати личко Ромі Шнайдер в ролі молодої Сісі буде набагато легше, аніж відшуковувати в пам’яті залишки спогадів від парадного портрету роботи Рааба чи Русса – і щиро потім дивуватися усвідомленню: Сісі не була гарнюнею в стилі Ромі-кров-з-молоком.

Читать далее

«Нічого цікавішого за людей немає»

Євгенія Кузнецова

На Книжковому Арсеналі цього року Євгенія Кузнецова представляла свій дебютний роман «Спитайте Мієчку» — ніжну та іронічну книжку про середину літа, про щастя і сонце, про велику родину та любов. Це — потужний старт.  Адже цього року в авторки вийшла ще одна книга, артбук «Готуємо в журбі», примірників більш немає, вони з’являться восени. От про все це Київ Дейлі й розмовляв з авторкою.

Читать далее

« В існуванні серії про котів «винні» діти»

Галина Вдовиченко

Десять років тому Галина Вдовиченко написала першу дитячу книжку, це були «Мішкові Міші». Потім з’явилися суперпопулярні «36 і 6 котів», вихід кожної нової частини яких діти чекають із нетерпінням. Книги для дорослих з’явилися раніше. Коли я готувалася до інтерв’ю, прочитала її останній роман «Найважливіше – наприкінці», майже не відриваючись, за день. Мова у Вдовиченко своєрідна і впізнавана, але і ритмічна, тому читається й легко, й швидко. Але це не означає, що в неї все легко за змістом і задумом. Із цим в прозі Вдовиченко міцно та добре. На вигляд — дуже людяне та просте, від цього — не менше пронизливе.

Читать далее

«Есеїстика – паралельна форма літератури»

Андрій Бондар

«Ласощі для Медора» Андрія Бондаря — збірка есеїв (філософічна, щемлива, іронічна…), яка вийшла наприкінці квітня. Це — 56 есеїв про осмислення світу та цінності. Тобто найважливіші у світі речі. Напередодні Книжкового Арсеналу Андрій Бондар поговорів з Kyiv Daily про есеї, переклади, про справу і досвід письменника. І про книжки взагалі.  

Читать далее

Флешбеки героїв «Сесіла»

Стяжкіна

«Смерть лева Сесіла мала сенс, так сказали в новинах», — роман письменниці, публіцистки та історикині Олени Стяжкіної «Смерть лева Сесіла мала сенс» — про український Донбас, про 1990-ті, 2000-ні та 2014 роки, про мовне питання, про долі людей по різні сторони барикад та про те — хто ж такий лев Сесіл і чи мала його смерть сенс. На початку 90-х в Донецькому пологовому будинку народяться діти, за життя яких відбудуться всі головні зміни в країні. І ще війна, але не тільки війна. Про це «не тільки» і пише Олена Стяжкіна. 

Читать далее

Розкрити дитині крила

«Здолай булінг»

Казки є невід’ємною частиною не лише нашого дитинства, а й нашого майбутнього. Здавалося б, що такого особливого може бути у простій казці, яку розповідають дитині, аби зайняти декілька хвилин її часу? Насправді, вплив казок на наше життя грандіозний.  Якщо казки мають пряме завдання забавити час дитини, то вчені вже понад два століття намагаються розкрити чимало дивовижних речей, пов’язаних з казками: як вони впливають на наш мозок, поведінку, які культурні і соціальні моделі виникають у дитини. Однак сьогодні ми поговоримо лише про один аспект впливу казок на наше виховання: як вони формують відкритість і готовність дітей до самореалізації. Це казки про булінг.

Читать далее