Темний рай, або історія про дім

«Темний Рай»

35 років після Чорнобиля: відкривається онлайн-виставка про Чорнобильське Полісся.

Це не просто виставка  — мистецький проєкт про Чорнобильське Полісся включає в себе онлайн-виставку «Темний Рай» та світловий перформанс «Чорнобильське Полісся. Темний рай».

«Життя і здоров’я людей має найбільшу цінність, саме  тому в часи карантину ми обрали формат для онлайн-виставки. Ви зможете не виходячи з дому побувати на виставці й дізнатися про всі мистецькі рефлексії цього проєкту. Ваш телефон стане віконечком для пізнання значної частини культури Чорнобильського Полісся, яку ми підготували. Для мене —  це історія про дім. Дуже символічно, що цей проєкт відкриється в Національному центрі «Український дім». Чорнобиль — це частина нашої країни зі своїми особливостями та унікальностями» — співкуратор, архітектор онлайн експозиції Вальдемарт Клюзко розповів Kyiv Daily про проект.

Як мовою мистецтва розповідати  про Чорнобильську катастрофу — є правила, обмеження?

Щоб щось розповісти — треба про це знати. Мова мистецтва універсальна.

Правила?… Для мене одне правило — ЦЕ МАЄ БУТИ МИСТЕЦТВОМ!

Взагалі, щоб говорити про трагедію треба пройти шлях пізнання, дослідження, занурення в тему, спілкування з інсайдерами, науковцями, фахівцями, або ж, це може бути особиста історія в ролі учасника й очевидця. Мене сильно вразила робота в Нью-Йорку на місці трагедії національного меморіального центру 11 вересня. Це неймовірно проста ідея й ідеальне виконання, коли ти стоїш на тому місці та бачиш той величезний фонтан, що стікає глибоко під землю. Цей квадрат справляє незабутнє враження. Твоє тіло, розум, очі, весь організм відчуває що це мистецтво і воно про біль, страх, трагедію, але і про життя. Тому що це місце відродилося, тут відбудували вежу, тут знову ходить метро, тут бігають діти,  фотографуються туристи,  є комплекс в який можна зайти та дізнатися про цю болючу частину історії міста, країни й світу. Всі трагедії мають колосальну популярність, і в якому куточку світу ти б не знаходився, отримавши інформацію, ти можеш співчувати та молитися за життя невинних.

Кожен митець встановлює свої кордони дозволеності. Я не ставлю обмежень, але варто мати повагу до тих, хто дійсно пережив катастрофу опинившись в епіцентрі цього лиха, хто віддав життя в порятунку,  залишивши для нас можливість мати майбутнє після аварії, і також тим, хто невпинно продовжує дослідження і порятунок нашої з вами планети.

Скільки ви працюєте с цією темою?

З темою Чорнобиля в контексті мистецького висловлювання та осмислення працюю з 2016 року. В колаборації з Державним науковим центром захисту культурної спадщини від техногенних катастроф ми створили виставковий проєкт «Чорнобиль ПРЕКРАСНИЙ», з яким презентували Україну у Варшаві, Познані, і в мистецькому Арсеналі в Києві. А як глядач, я з цією темою знайомий з 2006 року, коли побачив вперше масштабну виставку присвячену порятунку Чорнобильської зони саме в Українському Домі.

Розкажіть про ідею і концепцію проєкту.

Виставка «ТЕМНИЙ РАЙ» про історію життя, традиції, пам’ять та надію на відродження. В проєкті ми розповідаємо про історичну, культурну та екологічну цінність Чорнобильщини, як частини Українського Полісся. Наш проєкт присвячений тій стороні історії Чорнобилю, яку вдалось зберегти зусиллями етнографів, археологів, мистецтвознавців, діалектологів, архітекторів та дослідників природних екосистем. Наша мета — показати Чорнобиль прекрасним, радісним і живим на контрасті з руїнами покинутих міст та сіл і вражень, що додає у нашу свідомість інформаційний простір. З кожним життєствердним проєктом про Чорнобиль зберігатиметься пам’ять та відроджуватиметься життя цього етнокультурного простору.

Переважна частина виставки презентує результати героїчної праці історико-етнографічної експедиції на радіоактивно забруднених територіях.

За 30 років роботи команди науковців Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, під керівництвом Ростислава Омеляшка, охоплено 575 автентичних поліських сіл, в тому числі 159 у зонах відселення, 416 в інших зонах радіоактивного забруднення, а також 97 поселень переселенців. Зібрані архівні матеріали та об’єкти музейного значення частково представлені у постійній виставці «Пам’ять про отчий край» (м. Чорнобиль, вул. Радянська, 51) — експозиція створює цілісний історичний образ і в майбутньому слугуватиме платформою для дослідження народної культури Чорнобильського Полісся.

Віртуальною виставкою ми відкриваємо етнокультурні явища Чорнобильщини, з мистецьким осмисленням і просторовими рішеннями вибраних кураторами тем.

Чому це важливо — згадувати Чорнобиль?

Чому важливо не забувати, ми маємо бути чесними з собою, знати минуле, історію, які були помилки, аби їх не повторили наступні покоління. Якщо розібратися, то Чорнобиль, це один з маркерів нашої країни. Нас так ідентифікують у світі, якщо за кордоном запитають звідки ти, відповідаючи Україна серед тих хто колись чув це слово, виникає три асоціації: Чорнобиль, боксери Кличко і Майдан. Коли випадає нагода поділитися інформацією про Україну і  Чорнобиль з іноземцями, я розповідаю про традицію бортництва, про архітектурні особливості, на прикладі хати з плетеними сіньми чи дерев’яними елементами на вікнах. Чорнобиль  — це дуже старовинне місто, відоме ще за часів Київської Русі. Хочеться пам’ятати час коли в Чорнобильській зоні жили люди, створивши свою унікальну для цього місця культуру.

Ми згадуємо про національні біди та трагедії в дні календаря, і відразу після їх забуваємо. Вам це дратує? Як мистецтво (митці) мають працювати з цією «забудькуватістю»?

Треба тренуватися запам’ятовувати, як колись табличку множення на обкладинках зошитів, чи алфавіт з абетки. Якщо суспільство забуватиме, митці повинні про це нагадувать мистецькими проєктами. Адже мистецтво звертає увагу на актуальні проблеми, і ця увага має бути спрямована на реалізацію важливих кроків по збереження довкілля, впровадженню зеленої економіки, і захисту нашої планети. Ватро розібратися, переосмислити, зробити висновки і творити спільно світ в якому хочеться жити.

Запрошую відвідати нашу онлайн-виставку «ТЕМНИЙ РАЙ» і усвідомити, як ми бачимо красу життя цього Чорнобильського краю.

***

25 квітня о 12:00 відбудеться відкриття  онлайн-виставки про життя Чорнобильського Полісся на сайті Національного центру «Український дім». 

Проєкт презентує понад 12 різноманітних художніх та дослідницьких робіт, які пов’язані із побутом та життям людей Чорнобильського Полісся. Команда організаторів представить мистецькі відео, інсталяції, архівні фото, живопис, ілюстрації роботи експедиції та аудіозаписи спілкування з жителями, портрети та історії жителів цих територій, традиції бджільництва-бортництва, а також інші творчі рефлексії, створені спільними зусиллями художників та етнографів.

Виставка «ТЕМНИЙ РАЙ» покаже, що відбувається у зоні відчуження протягом останніх 35 років після спустошення й руйнації цього місця аварією на ЧАЕС. Адже покинуті землі відродилися й несуть свій унікальний код. Глядачі з різних куточків України та світу зможуть відчути енергію життя Чорнобильського краю минулого і сьогодення, переосмислюючи гірку сторінку трагедії.

Ввечері 25 квітня, на Європейській площі, з 20:00 до 22:00 години відбудеться видовищний світловий перформанс «Чорнобильське Полісся. Темний рай» ( на фасаді Національного центру «Український дім»).

Побачити перформанс наживо можна буде під час прогулянки містом з будь-якої точки Європейської площі, залишаючись у безпеці та дотримуючись усіх карантинних обмежень. Також організатори зроблять відеодокументацію перформансу, щоб всі охочі мали можливість побачити його в межах онлайн-виставки в інші дні.

Команда проєкту:

  • Авторка і кураторка — художниця, культурна діячка ZINAIDA
  • Співкуратор, архітектор онлай- експозиції — Вальдемарт Клюзко
  • Етнографка, консультантка, доктор історичних наук, співробітниця ДНЦЗКСТК — Олена Боряк
  • Етнографка, консультантка, співробітниця ДНЦЗКСТК — Наталія Лещенко
  • Майстриня обрядового хліба, дослідниця традицій експерт натурального природного харчування — Оксана Барабаш
  • Художник — Ігор Руденя
  • Кінооператор, фотограф — Сергій Михальчук
  • Координаторка проєкту — Наталія Рудник
Підтримайте нас, якщо вважаєте, що робота Дейли важлива для вас

Возможно вам также понравится

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *