Національний будинок музики оголосив репертуар своїх колективів у листопаді. Шістнадцять концертів камерної та оркестрової музики різних епох та жанрів відбудуться у Національній філармонії, «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська», Лютеранській церкві Святої Катерини, Київській опері та Будинку вчених.

4 листопада, 18:00, Київська опера

Твори програми тісно пов’язані між собою майже детективною історією знайомства віденських класиків з українською музичною культурою.

Один із композиторів, представлених у концерті, тісно спілкувався з нащадком останнього гетьмана України, інший – тривалий час мешкав і творив в одному з українських міст.

На цьому загадки не закінчуються, ось вам ще: в одному з чотирьох творів ви почуєте дуже відому з дитинства тему української народної пісні.

Як вона потрапила в європейську музику? Обіцяємо, що про все детально розповімо на концерті.

• Виконавці: Тамара Рой /флейта/, Алекс Браун (Німеччина) /віолончель/, Юрій Багмет /фортепіано/, Олександр Марцинчик /фортепіано/.
• У програмі: Бетховен, Гуммель, Ф.К.В.Моцарт

5 листопада, 18:00, Кірха Святої Катерини

Майбутня зірка класичної музики Бенджамін Бріттен був взірцевою дитиною, про яку могла тільки мріяти кожна англійська сім’я: він стабільно отримував високі оцінки у школі, добре грав в крикет і мав неабиякий музичний талант, який згодом переріс у пристрасть. До 14 років Бенджамін встиг написати близько 100 творів, більшість з яких – це пісні та фортепіанна музика.

Про свої перші композиторські спроби Бріттен згадає аж у 1934 році під час навчання у Королівському музичному коледжі, коли він шукатиме яскраві теми для своєї симфонії. У результаті, основою одного із найвідоміших творів світової музичної літератури для камерного оркестру, «Проста симфонія», став матеріал, який Бенджамін Бріттен написав у віці від дев’яти до дванадцяти років.

5 листопада Liatoshynskyi Capella Національного будинку музики представить музику найвідоміших українських та британських композиторів: Бенджаміна Бріттена, Джеймса Макміллана, Густава Холста, Віктора Степурка та Богдани Фроляк.

Кожен з творів стає ключем розуміння не тільки самої персони композитора та його особистої історії, але й розкриває ширший контекст музичних традицій обох країн.

До прикладу, через «Сюїту Святого Павла» Густава Холста ми дізнаємося про рівень музичної освіти у Великій Британії 100 років тому, адже свій твір композитор написав спеціально для учениць школи для дівчат у Хаммерсміті, де він був музичним керівником протягом майже 30 років.

Важливою для обох країн є духовна хорова творчість. Поєднуючи давні традиції роботи з сакральними текстами та творчими інноваціями, новими засобами виразності, композитори актуалізують цей жанр для сучасного слухача.

На концерті цей блок буде представлений оригінальними творами одного з найвідоміших сучасних авторів Джеймса Макміллана, а також двох Шевченківських лауреатів – Віктора Степурка та Богдани Фроляк.

• Виконавці: Liatoshynskyi Capella, Андрій Сиротенко /диригент/, Юрій Василевич /саксофон/, Ілля Шевчук /труба/.
• У програмі: Голст, Бріттен, Степурко, МакМіллан, Фроляк

5 листопада, 19:00, Національна філармонія України

Внаслідок пожежі, яка сталася у 2021 році у костелі Святого Миколая, Київ втратив єдиний концертний орган.

Музиканти, залишившись без свого інструменту, змушені виступати в різних містах України, де ще залишилися органи, придатні для виконавської діяльності. Однак концерт, що відбудеться у Національній філармонії, надає унікальну можливість почути всіх чотирьох солістів-органістів Національного будинку музики в один вечір.

Спеціально для цієї важливої події виконавці підготували різноманітну програму, яка ілюструє потужний розвиток органної музики. Барокова епоха буде представлена найвідомішими творами Георга Фрідріха Генделя, а романтична європейська музика включатиме композиції Джованні Моранді, Вінченцо Петралі, Марко Енріко Боссі. Крім того, на концерті прозвучить аранжування відомої сюїти «Пер Гюнт» Едварда Гріга для органа.

Виконавці: Валерія Балаховська /орган/, Ганна Бубнова /орган/, Ірина Харечко /орган/, Максим Сидоренко /орган/

11 листопада, 18:00, Будинок вчених

Йоганнес Брамс – один із найбільших майстрів камерної німецької музики XIX століття, справжній продовжувач традицій Бетховена у цій сфері. Він написав всього 24 твори для камерних складів, але щонайменше половина з них – це довершені шедеври.

NotaBene Chamber Group присвячує концерт 190-річчю від дня народження німецького романтика і включає у програму твори пізнього періоду його творчості: Сонату для кларнета та фортепіано No.2, Три інтермецо для фортепіано oр.117, Сонату для скрипки та фортепіано No.3, Op.108.

Маючи за плечима всі свої симфонії та концерти, Брамс демонструє у цих творах себе як інтелектуального майстра, який повністю підпорядковує інтелекту свій бурхливий темперамент.

NotaBene Chamber Group у складі: Роман Лопатинський /фортепіано/ Максим Грінченко /скрипка/ Юрій Немировський /кларнет/.

17 листопада, 19:00, Національна філармонія

Фахівці з історично інформованого виконавства музики XVI-XVIII століть Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble представлять французьку програму в рамках фестивалю Kyiv Baroque Fest.

За словами учасників ансамблю, це їхній перший досвід виконання французької барокової музики, і процес підготовки до концерту перетворився на справжнє випробування. 

Виконавці детально вивчають специфічну орнаментику, якою насичені вокальні та інструментальні партії творів, особливості артикуляції, а також опановують старофранцузьку фонетику, — все для того, щоб максимально занурити слухача у звучання Франції XVII століття.

• У програмі: Ламбер, де Камю, Шарпентьє, де Візе, Ребель, Сенайє, Дюфлі
• Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble у складі: Наталія Хмілевська /сопрано/, Олеся Люба /сопрано/, Роман Меліш /контратенор/,  Денис Крутько /тенор/, Костянтин Ленчик /бас/, Тетяна Андрієвська /скрипка/, Тетяна Нгуен /скрипка/, Тетяна Гречанівська /віолончель/, Ігор Тарновецький /теорба/, Наталія Фоменко /клавесин/, Дмитро Третяк /контрабас/

18 листопада, 18:00, Київська опера

Яким ви уявляєте Бетховена?

У популярній культурі міцно вкорінився образ дивакуватого і неврівноваженого митця зі скуйовдженим волоссям і кепським характером, який знаходить собі проблеми так само легко як і пише геніальну музику. Звісно ж, ви знаєте про його проблеми зі слухом, і скоріше за все чули його П’яту симфонію.

Вгадали?

На концерті ми хочемо показати вам зовсім інший портрет композитора: молодого, привабливого, амбіційного, словом, справжню зірку кінця XVIII століття.

Програма ансамблю «Київ» складається з камерних творів Людвіга ван Бетховена, які звучали у будинках найпрестижнішої частини віденського бомонду. Намагаючись постійно дивувати, вдосконалюватися, кидати виклик старим звичками і винаходити нове, композитору вдалося у створити неповторні шедеври виконавської майстерності, що не поступаються його більш відомим симфонічним творам.

Камерний ансамбль «Київ» у складі: Кирило Бондар /скрипка/, Михайло Білич /скрипка/, Андрій Чоп /альт/, Микола Любенко /віолончель/, Андрій Васін /фортепіано/

26 листопада, 15:00, Велика дзвіниця Києво-Печерської Лаври

Цикл інструментальних та вокальних творів Євгена Петриченка, написаних на тексти Володимира Вакуленка, Вікторії Амеліної, Романа Меліша, Олександра Козинця та Надії Косаревич.

Важливим елементом концертної програми є віртуальний вимір — це інноваційний додаток, який дозволить кожному глядачеві самостійно створити додатковий шар реальності за допомогою свого смартфона. Для цього просто потрібно завантажити спеціальний мобільний додаток, розроблений командою Advin.

Кожен виконаний номер супроводжується чудовими ілюстраціями від графічного дизайнера Руслана Мотька. На них можна впізнати фантастичних звірів, інспірованих творчістю Марії Примаченко, героїв, створених Поліною Райко, квіти в стилі Катерини Білокур, а також графіті від Banksy.

«Concerto Grosso з позитивом» виконає Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble – відомий в Україні та Європі колектив, що спеціалізується на історично інформованому виконавстві. Зокрема на концерті будуть використані історичні інструменти доби Бароко: клавесин, теорба та власне позитив — портативний орган.