До 18 серпня у київській галереї Dymchuk Gallery триває виставка польської фотографки Вероніки Ґенсіцької під назвою «Плутанина».
Вперше в Україні «Плутанина» була представлена в квітні цього року на Odessa Photo Days, а презентація проекту в Києві стала можливою завдяки підтримці програми Culture Bridges, Польського Інституту у Києві та Інституту Адама Міцкевича. Кураторками виставки виступили Мага Цьвелюх та Катажина Сагатовска.
Пам’ять та її природа – одна із важливих для Вероніки Ґенсіцької тем, які вона опрацьовує у власній мистецькій практиці, використовуючи як медіум фотографію та об’єкт. Художниця часто звертається до архівних фотографій, які як і пам’ять є носіями історичних подій. Мисткиня зазначає, що пам’ять носить характер суто особистий та не може претендувати на об’єктивність, оскільки модифікована плином часу та зовнішнім впливом оточуючих. Подібно до роботи людської пам’яті, Вероніка працює з фотографією, перевтілюючи її зображення тим самим змінюючи її інформаційне навантаження. Так тривка природа пам’яті стала матеріалом для відображення особистісних та соціальних аспектів буденності.
Експозицію складають дві серії фотографій, одна із яких, за власним визначенням авторки, має більш широке, соціальне спрямування, а інша – носить суто особистий характер, що базується на пережитому досвіді. Обрані твори із циклів «Сліди» (2015-2018) та «Колекція» (2018-2019) збивають з пантелику крайньою сюрреалістичністю, яку, втім, одразу ж розгледіти складно. Майстерно володіючи фотомонтажем, Вероніка створює вкрай тонкі та красномовні образи, що знаходять відгук в сучасній буденності.
«Сліди» – серія творів, для втілення яких художниця використала зразки американської фотографії 50-60-х років 20 століття. Вероніка застосовує інструменти модифікації фотографії з метою виявлення та загострення їх штучної, постановочної природи. В означеному циклі робіт авторку хвилює проблема стосунків всередині родини, яка прямо стосується феміністичної тематики. Щасливі повноцінні родини, світле майбутнє, материнство – це далеко не всі сюжети, які художниця взяла для критичного переосмислення. Образи, що є продуктом обробки пропагандистських світлин середини минулого століття в США, тим не менш є відображенням сучасного стану речей. Фотографії, які художниця взяла як матеріал в оригіналі зображають щасливу американську дійсність, проте сьогодні авторка ставить питання до глядача, створюючи плутанину образів та смислів. Для художниці подібна демонстрація зовнішнього благополуччя значною мірою перекликається із сьогоднішньою інстаграмною залежністю до щосекундного продукування красивих картинок з ідеального життя, якого насправді не може існувати.
Іншим чином спрямована на глядача серія творів «Колекція». Тут Вероніка Ґенсіцька більше зосереджується на особистих переживаннях, аніж намагається розкрити широку соціальну тематику. Образи, з якими працює художниця є предметами повсякденного вжитку, але вони можуть слугувати єдиним кодом, який буде зрозумілий загалу. Радянську механічну м’ясорубку, яка одночасно є головою Гудона, або ж швабру з волоссям замість ганчірки можна зрозуміти по-різному, залежно від споглядаючого, тому що образи які синтезувала художниця припинили бути її особистою історією та стали історією кожного.
Текст: Анастасія Олексій
- Що: «Плутанина» Вероніки Ґенсіцької
- Коли: до 18 серпня; щодня, окрім понеділка, з 11:00 до 19:00
- Де: Dymchuk Gallery, вул. Ярославська, 21
