Існування вертепного театру в Україні відоме від XVII століття. 

Спершу вертеп був театром ляльок. Майстри робили дерев’яні двоповерхові будиночки. І недаремно, адже кожен поверх  був окремим світом. 

Верхній пропонував різдвяну біблійну історію із типовим сюжетом, а от на нижньому розгорталася побутова драма. Її сюжет постійно змінювався. Вертепники додавали жартів на актуальні теми, герої втілювали ті історії, що були зрозумілими для тогочасних глядачів та залучали їх до співпереживання. Як ви зрозуміли — друга частина була найулюбленішою серед очевидців.

Пізніше вертеп із лялькового театру перетворився на театр живих акторів.  

Найдавніший із збережених українських вертепів – Галаганівський (Сокиринський) вертеп. Його створили київські бурсаки (студенти Києво-Могилянської колегії) у 1770 році.Взимку вони показали вертепне дійство родині Галаганів, що проживали у Сокиринцях – звідси і назва цього вертепу. Після щедрої подяки бурсаки подарували Галаганам вертепний будиночок з ляльками, ноти та тексти. Ці історичні артефакти можна побачити в експозиційній залі  Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

Докладніше про Вертеп розповідає завідувачка відділу музики Музею Олена Кореняк.

Відтворене дійство за Сокиринським (Галаганівським) вертепом покаже команда проєкту «Вертеп. Необарокова містерія» 15 і 16 жовтня у Великій Лаврській дзвіниці.

Проєкт створено за підтримки Українського культурного фонду.