Піаністка Тетяна Гомон була на прем’єрі опери «Вишиваний. Король України» й ділиться з читачами Kyiv Daily своїми думками і враженнями.
Ідея поїхати на прем’єру опери «Вишиваний. Король України» виникла одразу після оголошення дат її проведення. Думка, що можливо взяти з собою 11-річну доньку – близько до події, але тепер вже можна стверджувати, що вона була абсолютно слушною.
З композиторкою Аллою Загайкевич ми знайомі давно, все починалося з того, що пані Алла була обов’язковою учасницею наших щорічних зборів у Кабінеті-музеї Бориса Лятошинського. Сама собою склалася традиція кожного року в січні місяці, коли у Бориса Миколайовича день народження, збиратися колом його учнів, виконавців та поціновувачів й спілкуватися в його домі. Подальші наші стикування з пані Аллою також були тісно пов’язані з іменем Лятошинського. Алла Загайкевич – член журі вже двох Всеукраїнських конкурсів молодих композиторів імені Бориса Лятошинського. Наші бесіди дорогою до Харкова на концерти лауреатів конкурсу і назад до Києва були цікаві, змістовні та торкалися також питання сучасної української музики і планів постановки нової опери на лібрето Сергія Жадана.
ХНАТОБ, Харків, тема української визвольної війни
Зізнаюся, що ще донедавна не могла віднести себе до людей, які добре знайомі з постаттю Василя Вишиваного та його місцем і роллю в історії України. Ці прогалини в своїй історичній освіті та факт того, що на виставі буде присутня моя молодша донька, яка зовсім незнайома з цією особистістю, спонукали до занурення в тему глибше. Але насамперед була величезна цікавість музиканта, для якої царина електроакустичної музики не є рідною – як будуть знайдені шляхи для її поєднання з класичним симфонічним оркестром та вокалом ще й в такому масштабному жанрі як опера? І, головне. ХНАТОБ, Харків, тема української визвольної війни – невже це реальність? Вже до побаченого і почутого хотілося сказати велике дякую продюсерці Олександрі Саєнко за таку сміливість.
Музичне втілення цього без перебільшення дуже масштабного проєкту захопило з перших нот. Відсутність класичного вокалу, особлива техніка співу, яку я вперше почула у «Воцеку» Берга, імпровізаційність та свобода у музичному малюнку для виконавців в деяких епізодах – все це вимагає міцного професійного підґрунтя та віддачі. Слухаючи, щиро вірилося, що з останньою проблем у роботі над оперою не було. Але й виникло бажання, щоб артисти наших національних театрів були готові більш прискіпливо вчитися новому для них. Я не бачила, звісно, партитуру опери, але кілька разів ловила себе на думці, що цікаво було б знати, а який нюанс поставила пані Алла в цьому, і ще й в цьому місці у відповідності з текстом та чи не варто тут артистам ще більше відходити від канонів академічного співу в бік більш інтимного та особистісного?
Попри наявну об’єктивну складність оркестрової партитури оркестр під керівництвом Юрія Яковенка з ним впорався так, що цього не помічаєш, а тільки дивуєшся, як органічно поєднуються у «Вишиваному» музика (в її таких різних тут проявах, браво автору), текст та візуальний ряд. Не можу, на жаль, не зауважити, що навчати сценічного руху наших артистів треба на суттєво іншому рівні. Це стосується як індивідуальних моментів так і групових. В прем’єрній постановці багато несинхронних рухів не могли залишитися непоміченими.
Безумовно оригінальною є в цій опері режисерська робота та ідея розташування дійових осіб на багаторівневій конструкції, чіткі секції якої уособлюють для мене складові нашої української історії по мірі розгортання дії в різних часових проміжках. Текст Сергія Жадана змушує своєю актуальністю в сьогоденні замислюватися та рефлексувати чи не над кожною фразою.
«Вишиваний» та діти
Завдяки присутності поруч моєї доньки, відкрилася ще одна цікава грань – «Вишиваний» та діти. Зазвичай на такі постановки дітей не беруть – складна тема, складна музика. Але мій досвід тепер дає право стверджувати, що на цю виставу можна і необхідно брати дітей. Вони ставлять рекордну кількість запитань, а також з цікавістю слухають музику.
Те, що ця суто українська опера вперше поставлена саме в Харкові, а також рівень цікавості до неї та успіх прем’єри дають не тільки надію, а й впевненість – Україні бути. Опера «Вишиваний. Король України» введена до постійного репертуару ХНАТОБ, тому щиро раджу всім українцям запланувати поїздку на Схід аби її почути та побачити.
Тетяна Гомон
Фото: Олександр Шахматов
