В листопаді вийшов дев`ятий студійний альбом Voyage шведської групи ABBA. Попередня платівка квартету побачила світ 40 років тому. Диск-повернення очолив топи двох десятків країн.

«Від першого прослуховування враження було нульове», — каже продюсер Олег Буренін, — Здалося, що повернення  ABBA виявилось більшою подією, ніж сама музика. Але не замовити диск не міг. Чекав майже місяць. Маю в колекції біля 6 тисяч СD.

Знаю, що  принципово не судити про виконавця, поки не познайомитесь з творчістю на якісному носії.

— Так, і після другого знайомства з  Voyage я зрозумів, що погарячкував. Альбом абсолютно не звичайний. У наш просякнутий показним гламуром і злобою час   ABBA  випустити настільки незалежний від тяжіння матеріал. Їх платівка – подія десятиліття, якщо не більше.  Бо без віку, орієнтована на тих, кому і 3, і 90 років. Читав вже про нову хвилю “аббаманії”.

Але багато хто якраз чекав, що шведи продемонструють свій музичний талант в сучасних трендах.  

— А вони вирішили навпаки не набиратися хайпового, а продемонструвати

взірець чистої, не замуленої скороминущими фішками поп музики. Цю розкіш можуть собі дозволити. Зловив себе на думці, що, якщо мені з першого прослуховування сподобався альбом, то його можна викидати. Ну чи ставити на полицю, щоб лише торець стирчав.

Якщо б зайшло, як You’re My Heart, You’re My Soul від Modern Talking відразу, то це було б не моє.

Я взагалі сиджу на новій альтернативній і рок музиці. В такій з першого разу рідко що подобається. З ABBA ж дійсно було, що покрутив носом, бо здалося, що тхне нафталіном із бабусиної скрині.

На Voyage дійсно звук  ранніх 1980-х, здається, що платівка вийшла через кілька років після The Visitors. Це був свідомий хід позагравати з ностальгією?

— Теж спочатку так подумав. Й не люблю подібних маркетингових розрахунків, бо включаються дуже багато факторів, важливих саме для продажників.

З іншого боку, мене цим пробити край важко.

Колись працював на радіо Nostalgie. Колеги сміялися, що я абсолютно не ностальгійна людина, а працюю на їхній хвилі спочатку ведучим, потім музичним продюсером і програмним директором. Просто знаюсь на тому матеріалі.

Voyage вибухнув іншим чином.

Люди можуть написати мелодію. На альбомі з 10 пісень половина просто бездоганні композиції.

Don’t Shut Me Down застрягла в голові.

Це наче монолог Агнети Фельтськуг. Героїня історії довго вагається, але врешті наважується повернутися до  свого колишнього чоловіка і з’ясувати стосунки. І балада разом із глиссандо Бенні Андрессона переростає в більш бадьоре диско. 

Різдвяна Little Things особливо зараз із засніженим вікном підійде під настрій.  

В фінальній Ode to Freedom наче вальс Петра Чайковського з “Лебединого озера” чується.

Буває приїде новий диск. Поставиш і враження, що 50 хвилин життя даремно минуло.

З новою ABBA точно нема відчуття  витраченого часу. Після їх музики наповнений, наче хорошу книжку прочитав. Так світло на душі.

Скептики закидають шведам, що насправді нова платівка це промоція шоу, яке розпочне світові гастролі з травня наступного року.  На сцені з’являться голограми  в образах періоду найбільшого злету  популярності АBBA.

«Нас фотографували з усіх можливих ракурсів, поставили  кривлятися перед камерами. Поголили бороди, поміряли голови. Напевно, череп  не міняється з віком, навіть якщо інша частина вашого тіла розвалюється», — описує створення віртуальних двійників   76 річний Б’єрн Ульвеус.

— Якщо хтось закидає — це його проблема. Такі слова скоріше характеризують самих скептиків.

АBBA не того рівня артисти, які будуть робити щось лише на продаж. Концерт з голограмами це побічний ефект – головне геніальний диск.

Дарують нам свій талант.  Просто роблять те, що вміють собі у кайф.

Те саме відчуття у мене, до речі, й від альбому The Quest  арт-рокерів  Yes, який вийшов восени також.

Вразив, хоча я думав, ну що ще можуть показати.

Взагалі, останніми роками вразили нові альбоми від старих команд. Бо на ринку обмаль талановитої музики, а запит є.

Наприклад, повернулися L.A. Guns та ще багато глем-метал гуртів із 1980-х.

Яке місце займає ABBA в історії музики?

— Вони як давньоєгипетський сфінкс — надбання людства.   

Текст Іван Столярчук