Алла Загайкевич за допомогою музики намагається висловити тендітні й швидкоплинні речі, що належать до внутрішнього світу людини (які, можливо, й зовсім неможливо виразити). Після концерту в «Корі» (Загайкевич—Баришевський) Kyiv Daily поставив композиторці чотири питання — про комунікативні здібності музики, про статус і універсальність її мови. Про концерт в «Корі». І ще п’яте питання: про те, на що живуть сучасні композитори.

Про музику часто говорять як про щось суб’єктивне, що не підлягає аналізу — сумніваються в її здатності транслювати будь-який об’єктивний зміст. Це упередження?

— Цікаве питання, особливо, враховуючи, що кілька днів тому я мала доповідь на науковій музикознавчій конференції, де всі тільки тим і займалися, що аналізували музику. Але  саме музику, її текст, а не абстрактний позамузичний «об’єктивний зміст». 

Не транслюючи жодного  «об’єктивного змісту», музика, власне, саме вже є цим змістом. Зміст музики – в самій музиці. В її здатності міняти світ наколо і всередині нас. Саме з цим, я думаю, композитор і «виходить» до людей. І навіть «пташечки Завгороднього» – звісно, не про «пташечок», а саме про той особливий «інший» світ, який так страшно не помітити, пропустити, не зрозуміти.

Тут я б згадала Еліаса Канеті та його роман «Засліплення (Вавілонська вежа)» – який власне про можливість порозуміння. Роман трагічний. Тому нам так важливо, с ким ми граємо. Хто вдивляється в ноти, як вимовляє наші слова, що відчуває … І тоді шанси зрозуміти музику стрімко зростають.

Про вплив і уроки Олексія Босенко — для вас, на вас, вашу музику.

— Нам, студентам консерваторії 1985–1986 років фантастично пощастило. У нас був не просто викладач філософії, а філософ. Справжній, і це було одразу зрозуміло. І в нас він бачив саме композиторів, а не умовних «студентів». Живучи філософією, він вчив нас «жити мистецтвом», і буквально на  перших зустрічах сформував чітке розуміння, що існування мистецтва, а особливо музики і є найвищим проявом розвитку людини. Олексій Босенко займався  трансцендентальною естетикою, і коли він говорив про «становлення, як єдність буття та ніщо», «свободу», «час»…  здавалося, він говорив про музику, про таку музику, яку нам хотілося б  написати. Він приносив нам справжні скарби: Ніцше, Шестов, Бєрдяєв, Мандельштам, Барт, Рільке, Хлєбніков, Кржижановський, Чоран, Батай… Ми теж ділилися найдорожчим: записами європейського авангарду, Сільвестрова, Грабовського … і автентичного фольклору. Він став постійним слухачем концертів «Древа». І хоча в книгах Босенка  «Реквием по неродженной красоте», «О другом», «Время страстей человеческих», «Случайная свобода искусства»… аж до «Последнее время» на перший погляд розвивається напрямок «літературної» філософії, автор завжди дуже чітко розуміє засадничі категорії філософії, її структурні основи. Коли я стала займатися електронною музикою, Босенко одразу зацікавився природою цієї нової творчості, власне став досліджувати її саме з боку філософії, як зв’язок людини і машини. Шукав там свободу творчості… і не знаходив. Я ж відповідала новою музикою. І теж шукаю свободу. 

Про комунікативні можливості й здібності музики. Можна сказати, що музика — це універсальна мова?

— Філософи нас запевняють – що так… Інакше як жити далі?

Хтось бачив новий фільм Сергія Буковського «В. Сильвестров» ?

Дві третини фільму – болісна спроба компзитора відчути хоча б щось наближене до задуманого образу музики. І це ж чіткі хорові партитури останніх років, а не значно складніші  фактурно авангардні твори. Звісно, мова йде саме про найбільш драматичний ланцюжок комунікації «композитор – виконавець»…  але на щастя, є ще публіка, музикознавці, організатори концертів, … журналісти… кінорежисери…  і якось так все врешті налагоджується. 

Ваші враження про концерт в «Корі» — і трохи ширше — про соціальне побутування музики у часи карантину.

— Доволі травматичний досвід. Такі формати «не ламаються» музикою. Навіть такою доволі жорсткою, як була у нас з Баришевським. 

Звісно, у нас нічого не вийшло. Окрім музики. Але так і має бути, врешті. 

Ефіри Йосипа Ротського бувають тільки в книжках. 

Відкриття вечора – звукорежисер Євген Пилипенко. На таких людях а нашій справі тримається все. 

Що роблять музиканти під час карантину? Намагаємося підтримувати один одного. Кожен по-своєму. Хлопці (Дмитро та Максим) – роблять це так.  Наш Pandemic Media Space – якось інакше. 

The Show Mast Go On.

І всі наші рефлексії, відчаї і надії – разом з ним.

Як локдаун впливає на музику й творчість композиторів? Як заробляли на життя Бах, Моцарт … і сучасні композитори? Все так і залишилося? 

— Конкретно в Україні сучасні Моцарти та Бахи класичною музикою  заробляли вкрай рідко. «Державні закупівлі» раз на 10 років… Держава Україна, до прикладу не закупила жодного мого електроакустичного твору. І я так і не впевнена, чи,  Міністерство культури затвердило  в списку існуючих в Україні жанрів «електроакустичну музику». Принаймні ми зі Спілкою композиторів цього добивалися. 

Як заробляють композитори — звісно, викладанням, написанням музики до кіно. В 2020 я написала музику до фільму Лілії Остапович «Паперушка». Зараз закінчуємо зведення музики до художнього «Будинка Слово» Тараса Томенка.

Є ще театр. Нові медіа. Опери. Гранти УКФ та  House od Europe.  Зі світового досвіду — за час карантину скрізь посилилась внутрішня цехова організація композиторів. У Франції виник Синдикат композиторок та композиторів сучасної музики.  Всі агенства з захисту авторських прав пропонують композиторам матеріальну допомогу (SUISA, GEMA),  масово видають записи — щоб привернути увагу до сучасної музики та дати можливість заробітку композиторам. 

Як ми розуміємо — у нас нічого подібного і близько не відбувається. Нас в принципі і не існує в «бюджеті» країни. Коли ми піднімаємо питання врегулювання стосунків з державою — то чуємо щось на кшалт — «не простягайте руку до держави», «заробляйте самі», «літайте двома крилами» (один з Круглів столів Мінкульту). Приблизно ось така ситуація.

Нагадаємо, що Kora Late Night Show 

• це перша в Україні серія онлайн-концертів сучасної академічної, електронної і експериментальної музики ініційована арт-кубом KORA її засновниками композиторами і музикантами Maxim Kolomiiets і Дмитром Радзецьким.
• в усіх глядачів буде можливість ставити запитання у прямому ефірі!
• проект благодійний, тож наша команда буде надзвичайно вдячна вашим благодійним внескам, які у вас буде змога зробити під час прямого ефіру!
• технічна підтримка: Lamo Ukranie lamo.com.ua
• концерт-стрім пройде з унікальною технологією бінаурального звуку, який дозволяє вам відчути ефект присутності в концертному залі, вмикайте і приєднуйтесь.
• KORA Late Night Show #20: Antonii Baryshevskyi — 14.04.2021 о 19.00.

Текст: Віка Федоріна

ФОТО: Алина Гармаш