У паризькій галереї «L Galerie» нещодавно відбулася виставка робіт відомого київського художника Пінхаса Павла Фішеля, яка має назву «Essor»*.
Проєкт «Essor», який представив нові концептуальні скульптури Пінхаса Павла Фішеля, створені у паризький період, має свою передісторію.
2017-го року в київській галереї «Дукат» П.П. Фішель представив виставку «TREE», де демонструвалися скульпутури розбитих чайників у серії «Букети з осколків». Про зародження задуму тієї виставки художник розповів наступне:
«Якось я випадково перекинув на підлогу маленький порцеляновий чайник. Він розбився, але мені чомусь було шкода викинути «наслідки катастрофи». Розклавши уламки, щоб їх склеїти, я помітив, що між фрагментами зберігається зв’язок навіть коли вони віддалені один від одного. Між ними виникає щось, що нагадує «магнітне поле».
Напруга «поля» посилюється при наближенні частини до цілого, і зникає при поверненні до початкового положення. Тоді я прикріпив до кожного фрагмента чайника дріт. Один його кінець кріпився до уламка, а інший до підставки. Всі дроти біля основи перепліталися, а між уламками зберігалася невелика дистанція. В результаті вийшло щось на кшталт букета. Так з’явилася робота, що визначила чайник, як головний об’єкт для подальших експериментів, і дала тоді назву всієї серії – «Букети з уламків».
Проект «Essor», репрезентований художником Пінхасом Павлом Фішелем, який був змушений через війну разом із сім’єю залишити Україну, має глибокий філософський підтекст.
Це інтерпретація і матеріалізація почуттів людини, яка опинилася в епіцентрі катастрофи. У даному випадку катастрофу символізують розбиті чайники.
«У країні мого народження, чайник – символ дома», – каже митець. – «Перше, що пропонують будь-якому гостеві – це чай. За чашкою чаю друзі ведуть найзадушевніші, найщиріші розмови. Будь-яке домашнє застілля, буденне або святкове,
закінчується чаюванням. Чайник нагадує про мир, затишок і сімейне щастя». Кожна з представлених робіт являє собою дослідження двоїстості сприйняття катастрофи. Розбиті чайники Фішеля — це водночас і деструкція, і конструкція. І не завжди можна зрозуміти, чи чайники розбиваються на частини, чи навпаки, фрагменти збираються в ціле. Вони народжують нові химерні форми, що нагадують рослини, кораблі, птахів тощо. «Адже, зрештою, – свідчить митець, – будь-яка пережита катастрофа – це розкриття нових можливостей, поява нового бачення світу».
Будь-яка війна абсурдна у своїй безглуздості та жорстокості.
Кажучи словами Віктора Франкла, «Катастрофа лякає своєю безглуздістю, щоб вийти з неї, потрібно надати їй сенсу». Але це лише один із аспектів представлених робіт.
Цитуючи висловлювання Рабі Менахема-Мендла з Коцька про те, що «Не існує більш цілісного серця, ніж розбите», Пінхас Павло Фішель говорить про те, що «у кожного з нас є спогади про те, як наші почуття були відкинуті, і серце розбите. Але саме розбите серце стає відкритим, співчутливим і сприйнятливим, і завдяки цьому ми стаємо кращими».
Текст: Анна Лобановська, мистецтвознавець
*Essor в перекладі з французької мови має кілька значень, в авторському трактуванні Пінхаса Фішеля назва виставки прочитується як «Злет» і «Початок нового».
