У музичному салоні Національної філармонії 4 жовтня прозвучать шість флейтових сонат Вольфганга Амадея Моцарта. Їх виконає заслужений артист Юрій Шутко, який єдиний в Україні грає на золотій флейті японської фірми SANKYO та є її обличчям у світі, із талановитою піаністкою Анастасією Бикою. Виникнення цих творів пов’язано з дружиною британського короля Георга ІІІ, Шарлотою, яка стала героїнею популярного сучасного серіалу «Історія Бріджертонів». 

Лондонські гастролі вундеркінда

Життя В. А. Моцарта оплутане загадками та легендами, а також тісно пов’язане з флейтою. Цей музичний інструмент переслідував композитора із самого дитинства й до смерті. Оперою «Чарівна флейта» Моцарт закінчив свій творчий шлях. Восьмирічним він написав перші твори – сонати для флейти та клавіру під час перебування у 1764–1765 роках у Лондоні, де разом із батьком та сестрою давав концерти місцевим аристократам та особисто королю Георгу ІІІ із його дружиною – королевою Шарлотою, яка стала героїнею пріквелу до нашумілого серіалу «Історія Бріджертонів». В основі його сюжету – шлюб британського короля з юною німецькою принцесою у виконанні актриси Індії Амартейфіо, котрий 1761 року став початком неймовірної історії кохання та змінив вище суспільство Британії.

У житті ця вінценосна пара дуже любила музику, тому із захватом слухала виступи маленького Моцарта. Ось як його батько – Леопольд Моцарт описував свої враження від перебування у Лондоні: «27 квітня ми були у Сент-Джеймському палаці в присутності короля і королеви з шести до дев’яти годин. Уже п’ятого дня після приїзду нас прийняли при дворі. Подарунок склав всього двадцять чотири гінеї (у перерахунку на сучасні гроші – $14 тис.), але люб’язність Їх Величності була буквально невимовна. Одним словом, за манерою поводження з нами короля і королеви ніяк не можна було б повірити, що вони – король і королева Британії».

Королівське музикування

Уже 19 травня Моцарт знову грав у королівському палаці. Йоганн Крістіан Бах (одинадцятий син великого німецького композитора Йоганна Себастьяна Баха) на той час був учителем музики молодої королеви Шарлоти. Він поклав складні твори свого батька Й. С. Баха та його сучасника – Г. Ф. Генделя, котрий був вельми популярний у Лондоні, й придворного композитора К. Ф. Абеля перед малим Моцартом. Той зіграв їх одразу з аркуша на подив вінценосних слухачів. Потім ще й акомпанував королеві, яка мала приємний голос і майстерно заспівала арію. Король Георг ІІІ не вважав незручним сидіти поруч із ним і перегортати йому нотні аркуші під час виступу дружини. На завершення концерту маленький Моцарт навіть виконав сольний твір на флейті.

Королівська сім’я не приховувала захвату талантами маленького вундеркінда й невдовзі запросила його із концертом на святкування 29 жовтня четвертої річниці сходження на престол Георга ІІІ. Моцарт на знак вдячності підготував чудовий подарунок – новостворені флейтові сонати, які 18 січня 1765 року присвятив королеві Шарлоті. 

У дарчому листі він зазначив: «Королеві, Мадам, сповнений гордості та радості від того, що насмілився віддати Вам належне, я закінчив ці сонати, щоби покласти їх до ніг Вашої Величності; я, зізнаюся, був сп’янілий марнославством і сам перебував у захваті, коли побачив Генія Музики поряд зі собою… Кажуть, що все має бути дозволено генію; я зобов’язаний своїм щастям догоджати Вам, і я прощаю йому його капризи. Будьте ласкаві, Мадам, прийняти мої скромні дари… Ваші чесноти, Ваші таланти, Ваші благодіяння назавжди залишаться у моїй пам’яті; де б я не жив, я вважатиму себе підданим Вашої Величності…»

Королева Шарлота 19 березня 1765 року у відповідь звеліла вручити маленькому Моцарту п’ятдесят гіней ($30 тис.) та люб’язного листа.

Повернення із забуття

Ці твори вражають своєю дитячою безпосередністю, світлістю й щирістю звучання флейтових тем, які перекликаються із грайливою партією акомпанементу, і є свідченням неординарного таланту вундеркінда Моцарта. Найскладніша – п’ята соната циклу у наш час навіть стала обов’язковим твором для виконання на престижних міжнародних конкурсах флейтистів.

На жаль, в Україні дуже рідко виконують флейтові сонати Моцарта. «А дарма, – вважає флейтист Ю. Шутко. – Адже у цих творах відчутна рука генія. На жаль, вони є незаслужено забутими й не входять до репертуару студентів та професійних виконавців, хоча є прекрасними за стилем і формою написання». 

Переконатися у цьому матимуть змогу поціновувачі класичної музики, які 4 жовтня не тільки зможуть послухати в майстерному виконанні усі шість сонат Моцарта для флейти та клавіру (фортепіано), а й почути лекцію соліста вечора – Юрія Шутка. Він як кандидат мистецтвознавства відкриє слухачам таємниці створення геніальної музики Моцарта та розповість цікаві факти про його Лондонське турне.

Текст: Олександра Шутко