Музика доби бароко не може залишити байдужим. Якщо ви шукаєте внутрішнього щему — вам до мадригалів Джезуальдо і Монтеверді. Раптом хочеться зануритись у наше музичне минуле — слухайте партесні та хорові концерти, які нам подарувало XVIII століття. А відповіді чи не на всі філософські питання дарує музика Баха. Французька ж барокова музика є взірцем витонченої галантности – ба більше, коли йдеться про клавесинне мистецтво.

Укотре впевнитися в магії клавесинної музики можна було 14 листопада в Національній філармонії України, де відбувся речиталь Жана Рондо –– одного з найвідоміших клавіристів сучасности. Цей концерт розпочав цьогорічну едицію фестивалю барокової музики KyivBaroque Fest та разом з цим видався відлунням довоєнного життя, коли приїзд когось з іноземних музикантів/ок було приємною, але не такою екстраординарною подією. Тим ціннішими є подібні заходи зараз, коли спрагла українська публіка може відчути підтримку від світових зірок класичної музики.

Жан Рондо в Україні не вперше. Минулого разу він приїздив у 2015 році та виконував твори тодішніх ювілярів –– Доменіко Скарлатті та Йоганна Себастьяна Баха. Цього разу в центрі уваги музиканта опинилися представники так званої «французької клавесинної школи»: Жан-Філіп Рамо, Франсуа Куперен та менш відомий Жозеф-Ніколя-Панкрас Руає. Концепт програми полягав у її безперервності, адже гостей концерту наполегливо попрохали не аплодувати між творами, а також –– не знімати фото та відео, аби нічого не відвертало увагу від тяглости музики. 

Якби потрібно було описати речиталь Жана Рондо одним словом, то на думку спадає «інтимність» –– інтимність спілкування виконавця з інструментом, а слухача –– з музикою. Тим часом послідовне виконання творів кожного з композиторів диктувало канву музичної драматургії: від лірика-Рамо –– через медитативного Куперена –– до пристрасного Руає. Мабуть, свідомо не залучивши до програми «хітів» клавесинної музики, Жан Рондо залишив їх для біса, а якщо точніше –– для двох бісів. Спочатку він виконав «Таємничі барикади» –– чи не найвідоміший твір Франсуа Куперена, значення назви якого досі слугує ґрунтом для теорій та дискусій. Завершили концерт «Дикуни» Жана-Філіпа Рамо, які є однією з «візитівок» виконавця. Відео, де Жан Рондо босоніж грає цей, певно, найдрайвовіший бароковий твір, набрав півтора мільйона переглядів, поступившись за популярністю лише Першому клавірному концерту Баха.

Попри номінальний статус «концерту-відкриття», Kyiv Baroque Fest–2024 мав ще одне відкриття – неофіційне. За день до речиталю Жан Рондо дав майстер-клас для київських студентів-клавесиністів, до якого могли долучитися всі охочі як пасивні слухачі. Насправді писати про тонкощі виконання конкретних творів немає сенсу, але з цієї зустрічі навіть не музиканти/ки, могли дізнатися багато цікавого. 

Тиміш Мельник –– один з активних учасників майстер-класу –– поділився своїми враженнями: «Оскільки було не так багато часу, Жан запропонував кожному учаснику зіграти один, максимум два твори. Зазвичай викладачі йдуть за текстом від початку до кінця. Але Жан працював інакше: він виділяв дві-три проблеми, які поставали у виконавців, і розмірковував як лектор. Механіку гри Жан пояснював максимально зрозуміло, наскільки я тепер спроможний собі це уявити. Особливо мене вразили поради психологічного порядку, що стосуються самого лише ставлення до музики і виконавської рутини. Жан принципово антидогматичний, і помітно, що за тим стоїть світогляд людини, що довго і серйозно займалася своєю справою, зіштовхувалася з найрізноманітнішими проблемами тощо. Я в захваті, і таке натхнення доводиться пережити нечасто».

Свою «антидогматичність» Жан Рондо щоразу підтверджував репліками штибу: «я розумію, що в консерваторії навчають робити одним чином, але спробуйте вирішити це по-іншому». Окрім цього, він розбиває шаблони про музикантів/ок. Якщо ви хоч місяць навчалися у музичній школі, то мусите пам’ятати, як більшість викладачів/ок підходили до опанування інструмента як до муштри. Але Жан Рондо наполягає на тому, що «музика –– це любов, а не залежність». Ця теза змушує переосмислити стереотипне уявлення про виконавців/иць, які ніби-то повинні займатися по 12 годин на день аби бути «у формі». Ба більше, Жан Рондо ніби дозволяє самим музикантам/ками «видихнути» та не бігти за якимось ефемерним ідеалом. 

Тож речиталь став своєрідним підсумком майстер-класу. Ще один його учасник – Олександр Олійник – відзначив: «Рондо хоч і перебуває у традиції історичного виконавства, проте пропускає її через самобутній стиль гри: від постановки пальців –– до розуміння форми, часу і самої музики. Тому надзвичайно цінно було отримати ту крупинку досвіду –– те зернятко, що, сподіваюся, згодом, проросте у власні думки». 

Взагалі дуже важливим є те, що Kyiv Baroque Fest-2024, разом з концертами, пропонує цілу низку освітніх подій. Зокрема це –– лекції, які присвячені різним аспектам ранньої музики. Аналогічно до формату Жана Рондо –– майстер-клас для молодих музикантів/ок і концерт –– у фестивалі візьме участь відомий контратенор Андреас Шолль. Kyiv Baroque Fest-2024 триватиме до 22 листопада, тож на деякі заходи ще можна придбати квитки. Ознайомитись з переліком подій та обрати ту, яка зацікавить найбільше, можна за посиланням.

Текст: Олександра Чеботар

Фото з фото з Fb-сторінки OPEN OPERA UKRAINE