Йшов N-й день карантину. Афіша сольного концерту знаного піаніста Антонія Баришевського 15 травня у Колонному залі Національної філармонії України зірвала Інтернет. 

Ні, карантинні правила не порушено (концерт відбудеться онлайн). Обурення, з одного боку, викликав той факт, що концерт платний. А з другого – що ціна квитка всього-на-всього 50 гривень, мовляв, соромно. Коротше кажучи, «і так зле, і так погано».

Карантинні заходи усе поставили з ніг на голову. У складній ситуації на межі з абсурдом опинилися всі, а особливо люди публічних професій. Зокрема, артисти, яких позбавили сцени й аудиторії. Те, що можна було виставити в Інтернет – виставили. Найвідоміші концертні зали світу транслюють свої архівні записи, або, якщо є така можливість, влаштовують артистам виступи у порожніх залах і демонструють live-концерти онлайн. Із цими останніми не все так просто, бо якісні трансляції передбачають відповідні технічні умови – світло, звук, веб-камери тощо. Далеко не кожна концертна організація може собі це дозволити. Вже не кажучи про оплату роботи технічних працівників, як і про гонорар артиста. 

Національна філармонія України ще задовго до карантину практикувала онлайн-трансляції концертів. Записи викладала на youtube, де їх безкоштовно можна було дивитися у реальному часі. Така практика не була системною, бо стаціонарної системи для онлайн-трансляцій філармонія досі не мала. Тепер має. Спеціалізована техніка включно із 8-ма мікрофонами та 10-ма камерами була придбана дирекцією філармонії незадовго перед початком пандемії. Облаштували також міні-студію, вона ж – робоче місце звукорежисера, якого спеціально взяли на роботу. На даний момент в Україні такої стаціонарної системи у державних концертних закладах немає ніде.  

Із вимушеною зупинкою концертів постало питання монетизації онлайн-трансляцій: філармонія хоч і бюджетна організація, але заробляти повинна на себе сама. Відтак у співпраці з «Контрамаркою» було розроблено механізм доступу до окремої – платної – платформи онлайн-трансляції. Покупець квитка отримує персональний лінк, який неможливо передати іншому. Проте такий концерт можна дивитися разом із друзями чи близькими на екрані власного комп’ютера, ноутбука, планшета чи смартфона. 

Це величезний поступ столичної філармонії. До того ж, перехід на онлайнові концерти виявився єдиною можливістю продовжувати працювати в екстремальних умовах. 

Стосовно цінової політики, то вирішили почати з якогось мінімуму. Хоча «політика» – це, мабуть, голосно сказано. Цей ринок у нас фактично відсутній, його необхідно тестувати, враховуючи запити і купівельну спроможність цільової аудиторії. Зрештою, загальний закон ринку такий: що менша ціна, то більшою є кількість транзакцій із продажу доступу до трансляцій. І це працює. 50 гривень – це в рази менше, ніж 35 євро (ціна доступу до онлайнових концертів Берлінської філармонії), але й у нас не німецькі зарплати, як і можливість придбати техніку екстра-класу. Можливо, із часом вдасться збалансувати цінову сітку таким чином, аби запрошені солісти могли отримувати гонорари із онлайн-трансляцій.

Так що критика концерту Антонія Баришевського, точніше, умов, на яких пропонується до цього концерту долучитися онлайн, абсолютно безпідставна і недоречна.

До речі, упродовж травня філармонія пропонує всього три платні онлайн-трансляції (15, 21 і 27 травня), тоді як у червні планується близько п’яти прямих ефірів, зокрема й закриття сезону із симфонічним оркестром. Бо ніхто не знає, коли закінчиться це карантинне «неподобство», а треба вчитися жити в новій реальності.

Програма концерту Баришевського, попри її різноманітність (від класики до модернізму ХХ століття), вибудувана бездоганно симетрично й не без деякого сарказму на злобу дня. Твори Вагнера-Ліста, Гайдна й Шопена тут вперемішку із Прокоф’євськими «Швидкоплинностями» в ролі своєрідного нав’язливого «рефрену». Це як ходіння по колу, чи то пак як площа, обмежена карантином. Кульмінацією концерту стане ритмічний, місцями агресивний Ліґеті зі своїми «Заблокованими клавішами».  

Програма:

• С. Прокоф’єв – Швидкоплинність тв. 22, № 1
• Р. Вагнер-Ф. Ліст – Смерть Ізольди (із опери «Трістан та Ізольда»).
• С. Прокоф’єв – Швидкоплинності тв. 22, №№ 18, 14, 15, 9, 10
• Й. Гайдн – Соната мі-бемоль мажор, Hob. XVI: 49.
• С. Прокоф’єв – Швидкоплиності тв. 22, №№ 17, 12, 13, 4, 2
• Ф. Шопен – Ноктюрн фа мінор, тв. 55 № 1
• С. Прокоф’єв – Швидкоплинності ор. 22, №№ 3, 5, 6, 7, 8
• Д. Ліґеті – Етюд №3 «Заблоковані клавіші».
• С. Прокоф’єв – Швидкоплинності ор. 22, №№ 20, 11, 16, 19, 1.

Текст: Олеся Найдюк

Що: Сольний концерт Антонія Баришевського

Коли: 15 травня, 20.00, замовити тут.