Колеги, це не обов’язково все, що відбувається в Одесі і може, навіть не найцікавіше. Це те, що я нарила й те, що вважаю принаймні вартим уваги. То ж дивимося та обираємо, — з нами Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Здається, те, що ми вважали перепочинком, було бурхливими подіями, але це справді перепочинок перед бурею, бо на нас чекає субота-неділя 😊, — з нами Марія Галіна, Одеса Дейлі.
В середині серпня на нас чекала така кількість культурних заходів, що ми навіть трохи розгубилися і тому наш звіт буде складатися з двох частин. Це частина перша.
Я пам’ятаю літо двадцять другого року, коли одна-дві події на тиждень було святом, пам’ятаю, як ми ходили на Книжку, виставу просто неба по битому склу, бо як раз влучили кудись у серце міста, пам’ятаю, яка радість була, що місто живе та тримається… То що я хочу сказати? Ми заїлися, колеги, ми перебираємо – сюди цікаво, а сюди ні… ну справді так воно і має бути, але ж треба пам’ятати, як воно було два літа тому. І до речі, я радію, що так багато заходів, які пов’язані безпосередньо зі спілкуванням, бо нам це потрібно, — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Як не дивно, останнім місяцем літа життя продовжується; подій небагато, зате серед них можна знайти щось насправді важливе, — з нами Марія Галіна, Одеса Дейлі.
В неділю вперше з початку повномасштабного вторгнення відчинив двері для гостей Одеський археологічний музей з виставкою«Зміїний: острів, що боронять боги».
Останній місяць літа, самий щедрий, який вже нічого не обіцяє, а тільки дає. Золоті дні, відпустки, лінь та тиха ніжна туга. Ну й події, авжеж. Театри пішли у відпустку, але й без них вистачить всього, — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
