«Ласощі для Медора» Андрія Бондаря — збірка есеїв (філософічна, щемлива, іронічна…), яка вийшла наприкінці квітня. Це — 56 есеїв про осмислення світу та цінності. Тобто найважливіші у світі речі. Напередодні Книжкового Арсеналу Андрій Бондар поговорів з Kyiv Daily про есеї, переклади, про справу і досвід письменника. І про книжки взагалі.
Поэтесса и литературовед Юдит Шифферле принимала участие в подготовке антологии современной немецкоязычной поэзии Швейцарии, которую издала корпорация и поэтический фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ. Антологию презентовали на Книжном Арсенале, Юдит Шифферле рассказала Kyiv Daily об отношении к слову и образу. И привязанности к Украине.
«Смерть лева Сесіла мала сенс, так сказали в новинах», — роман письменниці, публіцистки та історикині Олени Стяжкіної «Смерть лева Сесіла мала сенс» — про український Донбас, про 1990-ті, 2000-ні та 2014 роки, про мовне питання, про долі людей по різні сторони барикад та про те — хто ж такий лев Сесіл і чи мала його смерть сенс. На початку 90-х в Донецькому пологовому будинку народяться діти, за життя яких відбудуться всі головні зміни в країні. І ще війна, але не тільки війна. Про це «не тільки» і пише Олена Стяжкіна.
Казки є невід’ємною частиною не лише нашого дитинства, а й нашого майбутнього. Здавалося б, що такого особливого може бути у простій казці, яку розповідають дитині, аби зайняти декілька хвилин її часу? Насправді, вплив казок на наше життя грандіозний. Якщо казки мають пряме завдання забавити час дитини, то вчені вже понад два століття намагаються розкрити чимало дивовижних речей, пов’язаних з казками: як вони впливають на наш мозок, поведінку, які культурні і соціальні моделі виникають у дитини. Однак сьогодні ми поговоримо лише про один аспект впливу казок на наше виховання: як вони формують відкритість і готовність дітей до самореалізації. Це казки про булінг.
Апокаліпсис можна спинити — принаймні економічний. Майбутнє може бути інакшим — із доступом до освіти, подоланням бідності, захистом мігрантів і вирішенням кліматичних проблем. У цьому переконані Абхіджіт Банерджі й Естер Дюфло. Вони з 2003 року досліджують, як урівноважувати економіку й боротися з бідністю, а 2019-го навіть отримали за це Нобелівську премію.
Що може бути складного в пригодницькому екшені? Є хороші хлопці. Є погані хлопці. Вони б’ються до смерті. Ми, ясна річ, вболіваємо за хороших або бодай за тих, хто переможе.
