Музика донецьких композиторів у виконанні двох колективів прозвучить у Києві. Концерт «Донеччина – симфонія життя» вперше об’єднає оркестр «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії та камерний оркестр домристів «Лик домер». Подія відбудеться 17 квітня у Будинку архітектора. У цей день «Ренесанс» відзначає 35-річчя.

Мала батьківщина «Ренесансу» – Маріуполь, а «Лику домер» – Донецьк. У цих містах розпочався творчий шлях колективів, які за часи Незалежності піднесли на всеукраїнський рівень музичну спадщину Донеччини. Понад 30 років вони залучають композиторів регіону до творчої співпраці та популяризують вітчизняну музику на концертних майданчиках України та Європи. «Ренесанс» заснував диригент Василь Крячок 1989 року, а «Лик домер» – домрист і композитор Валерій Івко 1992-го. Обидва оркестри постраждали від російської збройної агресії та були змушені покинути рідний край: «Лик домер» – 2014 року, «Ренесанс» – 2022-го. Вони здійснили реорганізацію та відновили свою діяльність у столиці, об’єднавши молодь із різних міст України. 

До програми концерту «Донеччина – симфонія життя» увійшло 13 творів 12-ти авторів. Окрім музики донецьких композиторів, можна буде почути гімн-реквієм Золтана Алмаші «Місто Марії» у спільному виконанні двох колективів, фантазію Богдани Фроляк «Не твоя війна» на теми пісень гурту «Океан Ельзи» та «Варіації на тему Паганіні» поляка Вітольда Лютославського.

Більше про подію мені розповіла художня керівниця та диригентка камерного оркестру «Лик домер», домристка Світлана Білоусова.

Пані Світлано, ви як співорганізаторка позиціюєте цей концерт як унікальний проєкт. У чому його важливість і цікавість?

— Проєкт є надзвичайно важливим насамперед можливістю показати різнобічні прояви інструментального мистецтва Донеччини як вагомого шару української музичної культури. Ми прагнемо проілюструвати сторінки з історії розвитку, нагадати про митців, які сприяли його становленню, та зберегти потужне творче надбання. 

Унікальність концерту в тому, що вперше на одній сцені будуть два оркестри родом із Донеччини – струнний та струнно-щипковий – різні за складом і тембром, проте з подібною історією. «Ренесанс» і «Лик домер» репрезентують музику українських композиторів, створену спеціально для цих колективів. Саме у їхній творчості віддзеркалюється поетична назва проєкту, що означає злагодженість і справжність звучання Донецького краю.

Кому і чому варто потрапити на виступ? 

— Концерт спрямований на широку аудиторію. З одного боку, необхідно продовжувати відкривати невідомі загалу мистецькі прояви та творчі здобутки Донеччини. А з іншого – згуртовувати та підтримувати українців, які були змушені покинути свої домівки 2014 року, а згодом і 2022-го. Сподіваюся, наша творчість надихне людей і стане для них своєрідним символом продовження життя.

Яку програму ви підготували на 17 квітня?

— У програмі концерту – переважно твори, написані представниками Донецької організації Національної спілки композиторів України. З появою «Лику домер» 1992-го засновник і художній керівник Валерій Івко працював над збагаченням оригінального репертуару як композитор. Також він активно залучав до співпраці інших авторів. У різні роки композиції для оркестру створювали, зокрема, Олександр Некрасов, Євген Мілка, Михайло Шух, Сергій Мамонов, Олексій Скрипник, Євген Петриченко. У їхніх творах, що прозвучать 17 квітня, простежується національна стилістика.

Ексклюзивом вечора буде ваша спільна з оркестром «Ренесанс» інтерпретація «Міста Марії» Золтана Алмаші. Цей твір на тлі емоційних переживань автор присвятив місту-герою – Маріуполю. Чому вирішили його виконати на концерті та саме в такому форматі?

— Думаю, для всіх українців початок повномасштабного вторгнення став жахливим калейдоскопом трагічних подій. Однією з них стало варварське знищення Маріуполя російськими терористами. Більшість із нас проживали час кривавого тримання в заручниках маріупольців від звістки до звістки про рідних, знайомих та інших мешканців.  Тому так резонує з душевним болем кожного «Місто Марії». Мабуть, посилює емоційний струм цього твору той факт, що серед учасників оркестрів – вихідці з Маріуполя, Бахмута, Донецька, Луганська, Сєвєродонецька, які втратили свій дім.

2023 року «Ренесанс» в оновленому складі відновив свою діяльність на сцені Національної філармонії України. Сьогодні цей оркестр має тимчасову, на період окупації Маріуполя, репетиційно-концертну базу – київський Будинок архітектора, де проводить більшість виступів. А яким був процес реорганізації та відновлення вашого колективу?

— Однією з відмінностей у цьому процесі є те, що «Лик домер» не був частиною концертних організацій та завжди існував на засадах ентузіазму. Друга полягає в тому, що проблема реорганізації перед нашим оркестром поставала двічі.

2014 року керівник «Лику домер» Валерій Івко разом зі мною та нашими студентами перевелися з Донецька до Національної музичної академії України, де відновили репетиційний процес. А вже у травні 2015-го у стінах столичної консерваторії відбувся наш перший концерт. Основою відновленого колективу стали студенти мого класу та класу Валерія Івка, а також артисти минулого складу, які переїхали до інших міст України. Незважаючи на труднощі, пов’язані зі статусом оркестру, що існує лише завдяки ентузіазму учасників, «Лик домер» вів активне творче життя. 

Вдруге з важкими випробуваннями ми стикнулися 2022 року. Втрата на початку повномасштабної війни Валерія Микитовича, зміна складу оркестру, неможливість проводити репетиції вражали своєю трагічністю, проте не зламали прагнення зберегти колектив. «Лик домер» продовжує свою діяльність.

«Лик домер» – оркестр із понад 30-річною історією виконавської діяльності. Проте сьогодні більшу частину колективу становить молодь. Як відбулося оновлення складу та хто нині входить до оркестру?

— Будь-який колектив із тривалою історією на певних етапах стикається з потребою оновлення складу. Проте головною відмінністю такого процесу у мирний час є його поступовість. Нові артисти вводяться поетапно, що не позначається на загальному рівні оркестру. В умовах екстремального збереження, коли склад змінюється кардинально, доводиться проходити весь шлях спочатку. А втім, принциповою ознакою успішності такого швидкого відродження «Лику домер», на мою думку, є дотримання всіма учасниками єдиної системи поглядів, що становлять основу виконавської школи Валерія Івка. 

Нині до складу оркестру входять домристи, студенти та аспіранти Національної музичної академії України з різних міст – Бахмута, Донецька, Житомира, Кривого Рогу, Кропивницького, Львова, Луганська, Маріуполя, Рівного. Нас незмінно підтримують учасники минулого складу, які працюють у Нікополі, Чернігові, Сумах.

Які виклики постають перед «Ликом домер» як представниками академічної музики, що грають не на класичних інструментах? 

— «Лик домер» подолав 30-річний рубіж творчого життя. На сьогодні це єдиний у своєму роді оркестр домристів із тривалою історією та аудиторією прихильників. Головним завданням для нас є його збереження та підтримка молодих талановитих музикантів – учасників колективу. «Лик домер» часто стикається із труднощами, пов’язаними з організацією репетицій та залученням у концертні програми. Адже оркестр продовжує існувати на громадських засадах і потребує розв’язання питання залучення до державних концертних організацій.

Треба зазначити, що поряд з об’єктивними причинами є упереджене ставлення до домри як інструменту, запозиченого з іншої культури. Важливим завданням є позбавлення стереотипного мислення і пропагування здобутків сучасного українського струнно-щипкового мистецтва, частиною якого є виконавство на українській домрі. 100-річна новітня історія академічної чотириструнної домри в Україні спирається на стійкий фундамент. Це наявність виконавських шкіл – харківської, київської, одеської, донецької – з потужною науково-методичною базою та багатого оригінального репертуару. Яскраві представники домрового виконавства, солісти й колективи, плідно репрезентують рівень сучасного українського інструментального мистецтва.

Текст: Ілля Прокопенко

• 17 квітня о 19:00
• Будинок архітектора, вул. Бориса Грінченка, 7
• Квитки