Крізь звуки сирени, страху за майбутнє та новини із фронту, ми, станом на 2025 рік, навчилися жити. Проте як ніколи, зараз важливо триматися разом та будувати українство. І культура є невідʼємною частиною пазлу національної ідеї. Одним з таких проєктів є міжнародний фестиваль класичної музики Dzerkalo, що пройшов у Львові. 

Розпочався фестиваль з приватної ініціативи кілька років тому, а зараз перетворився на масштабний проєкт за підтримки міжнародних спонсорів GVl (Німеччина) та мобільного оператора Vodafone. Цьогоріч, як і зазвичай, проходив у Дзеркальній залі Львівської опери з 30 липня по 10 серпня. Головною метою є підтримка українських камерних колективів. Нам вдалося відвідати концерти 31 липня та 1 серпня.

Duo Formula

Duo Formula – це дует, що складається з піаністки Тетяни Павлічук-Тишкевич та контрабасиста Назарія Стеця. Ансамбль було засновано в Києві в червні 2022 року, у розпал повномасштабної війни. Одним із ключових напрямів його роботи стало волонтерство: музиканти організували понад 200 благодійних концертів у містах Швейцарії та Німеччини, зібравши вагому підтримку для цивільних і військових в Україні.

Програма концерту справді вразила, бо містила найкращі віртуозні твори та перекладення для контрабасу, а саме: 

• соната ре мажор Йоганна Себастьяна Баха (1685–1750)
• Dolcissima  Максима Шалигіна (1985) 
• “Елегія” Золтана Алмаші (1975)
• Соната для віолончелі та фортепіано Пауля Гіндеміта (1895–1963) 
• Концертіно Олени Томльонової (1982) 
• Temperamental Андреса Мартіна (1978) 

Доповнили загальну концепцію концерту надзвичайно вдало підібрана камерна зала та світло, яке додавало інтимності події.

Найважливішим елементом у концерті була виконавська майстерність та інтерпретація творів. Одразу помітно високий рівень виконавців, для яких техніка є засобом втілення, а не труднощами виконання. Програма достатньо продумана та глибоко осмислена. Окрім технічних характеристик, зауважимо високий рівень ансамблевого звучання музикантів, які вміють чути один одного та тримати баланс.

Приємною несподіванкою концерту стала поява автора, твір якого виконували – Золтана Алмаші, що руйнує стереотипність про “мертвих” композиторів у культурному просторі.

Концерт справив надзвичайно цілісне та яскраве враження. Камерний ансамбль продемонстрував високу музичну культуру, витончене відчуття стилю та злагодженість у кожному творі. Програма була яскравим прикладом шедеврів контрабасової музики. Атмосфера вечора була теплою та щирою, що свідчить про успіх заходу.

Phoenix

Phoenix – це ансамбль, який складається з трьох музикантів — Петра Тітяєва (скрипка), Дениса Литвиненка (віолончель) та Наталії Мартинової-Гуцул (фортепіано). Усі троє музикантів проживають у Львові та є одними з найкращих в Україні. Вони активно концертують як в країні, так і за її межами. Концерт був дуже особливим, адже ансамбль має в складі двох виконавців-композиторів — Петра Тітяєва та Дениса Литвиненка, музика яких і звучала в програмі.

Тож програма вдало обʼєднала в собі сучасність та XX століття (Бріттена та Канчелі). Першим прозвучав твір Дениса Литвиненка — соната для віолончелі і фортепіано фа-дієз мінор «Пам’яті жертв геноцидів українського народу» (2015). Виконання твору було на високому рівні, проте слід зауважити, що в задумі твору інколи губиться музична думка. Дуже добре ансамблево прозвучали твори Гії Канчелі (мініатюри для скрипки та фортепіано) та Бенджаміна Бріттена (Інтродукція і Аллеґро для скрипки, віолончелі і фортепіано). Премʼєрним твором були чотири пʼєси для скрипки, віолончелі та фортепіано Петра Тітяєва – надзвичайно світлі та атмосферні музичні зразки. Концерт завершився бурхливими оплесками, що вказує на успіх заходу.

Попри вдалі концерти, виконавців високого рівня, хорошого залу, зручного часу проведення фестивалю, згадаємо, що кількість слухачів на цих подіях доволі мала. Також дивує недостатня кількість серед відвідувачів й самих професійних музикантів. Можливо, через важкі часи людям важко емоційно приходити на концерти, проте, спостерігається явище великих черг на фестивалі попмузики — Atlas, “Файне місто” та на концерти цьогорічного феномену хору “Гомін”.  Також поступово збільшується проблема з культурною освітою в навчальних закладах — учням не розповідають про оперу, балет, камерну музику тощо. Як результат, класична музика втрачає свого слухача. А насправді так інколи необхідно прийти на концерт і прожити емоції наодинці, заглянувши у своє дзеркало.

Текст: Марія Тарас