Семіотика пропаганди та конструювання колективної пам’яті

«Химера»

22 вересня у київській галереї сучасного мистецтва The Naked Room відбулося відкриття виставкового проекту – «Химера». Ця подія маркує початок першої персональної виставки Ксенії Білик в Україні, де художниця досліджує механізми конструювання колективної памʼяті та візуальної пропаганди, зокрема, як вони працюють під час війни та впливають на суспільство. 

У світі, де семіотика та сконструйовані образи стають джерелом реальності, сила візуальної мови пропаганди полягає в здатності утверджувати нові соціально-політичні реалії за допомогою поширення «забарвленої» інформації. У випадку з так званою Російською Федерацією, інформація сьогодні інструменталізується та набуває характеру зброї. Їхні «державні» ЗМІ вже неодноразово використовували та продовжують вдосконалювати пропагандистські стратегії в контексті війни проти України, намагаючись переконати своє населення в необхідності військової агресії. Брак ресурсів, в яких би було об’єктивно висвітлено усі події, створює плацдарм для спекуляцій, поширення та монополізації стигматизованих висловів та гротескних наративів щодо війни. 

«Химера»

За словами художниці, вона виросла в країні з сильною радянською спадщиною, тому нинішні події та їх відтворення в соціальному просторі є для неї особистим тригером: «Такі речі призводять до порушення гідності, прав і свобод людини. Ці питання турбують мене здебільшого через калейдоскоп і хаос різних, і часто суперечливих версій правди, які подаються через ЗМІ в минулому і сьогодні. А також через те, як правдою спотворюють і маніпулюють, використовуючи суспільство як матеріал для певних операцій і трансформацій».

Мистецький підхід Білик полягає в образному екстраполюванні власного досвіду на структуру існуючих міфів і наративів. За допомогою створення чуттєвих, а іноді й абсурдних образів, вона досліджує питання, що стосуються того, як людський розум реагує на брак інформації, які образи та страхи він створює замість правди і які наслідки цієї заміни.

«Мене зачаровували навмисно приховані пласти недавнього минулого, секретні матеріали, методи пропаганди і способи контролю над населенням, які використовувала тоталітарна держава. Однак у своїх роботах я ніколи не спиралася на конкретні приклади насильства чи ворожого втручання в тканину суспільства. Я вважаю за краще створювати власні образи та історії навколо цих тем. Так, зокрема, я розглядаю теорії змови і все, що їх оточує, як окремий вид креативності. Тому часто працюю з міфами та міфотворчістю».

На виставці «Химера» Ксенія Білик представила симбіоз сучасних та декоративно-ужиткових технік, з якими вона працює більше 10 років. Однак, у роботах художниці можна побачити і вплив архітектурного бекграунду, який сприяє розбудові складних композицій, багатошарових та об’ємних просторів у творах. Використовуючи текстиль, гутне скло, гобелен і кераміку Ксенія створює образи, які відірвані від загального контексту. Проте, будучи закостенілим рудиментом в “тканині” колективної пам’яті, вони вразливо відображають міфи, пам’ять і пропаганду, зокрема, для українського глядача.

Представлені в експозиції твори заповнили простір галереї химерними образами середовища існування та портретами, що створюють своєрідну «дошку пошани». Центральним елементом виставкового проекту є «Фонтан Химера»(2023) – скляна інсталяція текучої форми, яка, схоже, застигла в один момент. Втім, цей фонтан продовжує продукувати “мутну воду пропаганди”, яка стікає в обмежену бортами умовну геометричну форму зірки. Ця інсталяція створює враження паралельного світу, де реальність переплітається з імагінацією, а звучання цієї води викликає рефлексію щодо впливу інформації на наше сприйняття та утворення світогляду.

«Химера»

Організаторам виставкового проекту «Химера» та художниці Ксенії Білик вдалося створити атмосферу псевдомеморіалу, що деконструює політики памʼяті тоталітарних держав, а також нагадує, чого треба стерегтися у створенні власних в умовах повномасштабної війни. Продемонстровані образи не лише викликають емоцію, а й спонукають  глядача ще раз задуматись про те, як мистецтво може впливати на сприйняття інформації та колективну свідомість.

Виставка триватиме у просторі TheNakedRoom до 5 листопада.

Авторка тексту Інна Каленська

Історикиня мистецтв, арт-менеджерка галереї Imagine Point

Підтримайте нас, якщо вважаєте, що робота Дейли важлива для вас

Возможно вам также понравится

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *