Гостем Kyiv Music Fest-2019 був польський режисер Кшиштоф Зануссі, це — Євангеліє від Зануссі, найкращі цитати з його творчої зустрічі.
Коли я був у школі, батько казав мені вірити тому, що скажуть на фізиці, хімії, математиці, а те, що скажуть на уроках польської мови, географії, історії – перепитати вдома, дізнатися правду і того в школі не говорити.
Музика близька до кіно тим, що там напруга розвивається в часі. Часто в кіно не вистачає часу для того, щоб композитор встиг висловитись. Місце музики у фільмі – початкові та кінцеві титри, де композитор має 2-2,5 хвилини на своє висловлювання.
Ілюстративна музика – найгірше, що може бути.
Фільм стає цікавим лише тоді, коли музика доповнює, а ще краще — суперечить зображенню. Це схоже на акторів: якщо актор приховує емоцію – це цікавіше за те, коли він її прямо демонструє.
Мене особливо цікавить семантичне значення музики, яке з’являється при цитуванні музичних творів. Музика тоді має певне закріплене впізнаване значення, як от «Інтернаціонал» чи «Марсельєза».
Нещастя європейських фестивалів – це відбори. Найчастіше обирають до наступного туру вже відомі прізвища, або картини, що схожі на ті, які колись перемагали. Сьогодні у фестивалів немає критеріїв оцінювання і немає яскравих персонажів. Але з іншого боку, картину можуть не пустити в прокат без фестивальних показів… Тож, чекаємо на революцію від молодих.
Українських фільмів не знаходжу в прокаті. Якщо вважати українським фільм Агнешки Голланд («Ціна правди» – стрічка, події якої відбуваються в Україні років Голодомору) – тоді так, бачив. Це дуже важливий фільм для українців. Всім «лівим» він не сподобається, а «праві» його просто не будуть дивитись.
Перспектива розвитку мистецтва залежить від розвитку суспільства. Коли еліти імітуються масами – суспільство розвивається. Коли, як зараз, маси імітуються елітами – це свідчення занепаду.
Світ стає світом незрілих людей, бо вони можуть собі це дозволити. Але все ж ми живемо в найкращі та найбезпечніші для людства часи, і суспільство тримається на вірі в краще майбутнє.
- Текст: Олександр Островський
- Фото: Таня Нгуен
