Останнім часом все більше і більше можна почути музику сучасних українських композиторів на сцені, що неймовірно тішить серце. Зокрема, це стосується і сфери музичного театру, розвиток якої в Україні, власне із залученням творів молодих авторів, головним чином представлений діяльністю творчого об’єднання молодих артистів, постановників та авторів «Art.Razom». Організація функціонує із 2018 року та має на меті створення сучасного українського оперного театру, який резонує із сьогоденним життям.
Відображення такої мети можемо вбачати і в постановці оперної трилогії «Kavka», сценічна прем’єра якої відбудеться вже цими вихідними, а саме 3 та 4 червня, о 17:00 в Малій опері (вул. Дегтярівська, 5).
Франц Кафка, за трьома творами якого відбудеться постановка, вважається одним із найтрагічніших письменників ХХ століття, вклад якого в філософсько-мистецький напрямок екзистенціалізму прирівнюють до діяльності Альбера Камю та Жана-Поля Сартра. Про те, якого втілення набула творчість письменника в інтерпретації «Art.Razom», а також про історію створення та реалізацію опери детальніше розповіли режисерка-постановниця, фундаторка формації «Art.Razom» Марина Рижова та композиторка Вікторія Шинкаренко.
Коли виникла ідея написати та втілити трилогію за творами Франца Кафки?
Марина Рижова: Здається, роки чотири тому я зрозуміла, що хочу працювати з українськими молодими композиторами. Я почала їх шукати в консерваторії – так я познайомилась із Вікторією. Вона розказала мені про свою міні-оперу «Процес» за Кафкою, і мені здалось, що ця дівчина – якийсь неосяжний космос. Але 20 хвилин опери було замало для мого уявлення про майбутню виставу, тож я спитала у Вікторії, чи має вона щось ще. Приблизно за пів року Вікторія мала готову трилогію. І це космос.
Скільки часу ви працювали над втіленням трилогії?
Марина Рижова: Ми почали роботу ще 2020 року, але перша хвиля пандемії не дала нам втілити задум. Із першим складом нашої команди ми випустили концертну версію трилогії влітку 2020 року, але сценічної версії зробити ми не встигли. Потім ми збирались поновити роботу, але все ніяк не складалось сумістити графіки всіх виконавців і постановників для випуску вистави.
2021 року ми з Вікторією взяли участь у пітчингу стартапів українського оперного форуму (Всеукраїнський Форум OPERA UA 2021 – Д.Г.). Особисто я не дуже здивувалась, що керівники театрів не зацікавились ідеєю трилогії, але підтримка і цікавість представників молодого покоління і незалежного сектору додали мені впевненості.
Далі було повномасштабне вторгнення, ми опинились в різних містах, країнах, а наш тенор Георгій Нечаєв опинився в лавах захисників. Тож, коли ми трохи оговтались, то почали збирати новий склад, проводити змішані репетиції онлайн/офлайн і потрохи прийшли до випуску вистави, хоча на шляху до цього наш склад змінився ще двічі. Це досить багатостраждальний проєкт, але я рада, що до фіналу ми доходимо саме з цими людьми. Цей твір сам обрав собі виконавців, і це прекрасно.
Чому ви обрали саме Кафку?
Марина Рижова: Кафку обрала Вікторія, я повністю довірилась їй. Вона стала моїм провідником в цей абсолютно особливий Всесвіт.
Вікторія Шинкаренко: Маючи чеське коріння, мені важливо було дослідити творчість чеських письменників, в тому числі і Ф. Кафки. Хоча в той період Чеська республіка була частиною Австро-Угорської імперії і німецька мова була пріоритетною, для мене Ф. Кафка – чеський письменник. І, якщо проаналізувати його творчість, можна знайти образи, які нагадують вулиці, гради (фортеці – Д.Г.), замки Праги.
Оперна трилогія «Kavka» створена за трьома найвідомішими творами Франца Кафки: новела «Процес», романи «Перетворення» та «Замок». Останні два романи, які були опубліковані вже після смерті письменника, зробили його популярним. Чи існує пояснення тому, що в основі задуму не один, а три твори Ф. Кафки?
Вікторія Шинкаренко: Для мене твори Ф.Кафки це ціла система, однакова і, разом з тим, висвітлена з різних ракурсів. Тому важко було відмовити собі працювати тільки над одним твором. Чому саме цифра три – схиляюсь до мислення тричастинністю.
Чого чекати слухачам на прем’єрі?
Вікторія Шинкаренко: Слухачів, які прийдуть на цю виставу можна буде розділити на два табори:
1. ті, кому музика не сподобається тому, що вони її не розуміють;
2. ті, кому музика сподобається тому, що вона для них цілком зрозуміла.
Якби на таку виставу прийшов сам Кафка, йому б сподобалося?
Вікторія Шинкаренко: Я впевнена, якби він прийшов на цю виставу, йому б точно не сподобалося, оскільки він любив воєнні марші авторства Джона Філіпа Суза та інших авторів.
Яка музика буде звучати?
Вікторія Шинкаренко: Моя характеристика музики трилогії така: експресія, монотонність та контрастні елементи, лейтмотиви і музичні елементи, які характеризують конкретний образ, героя, в тому числі головного – все це буде.
Як ви трактуєте, що відбувається із головними героями обраних творів Кафки?
Вікторія Шинкаренко: Ф. Кафка і суспільство – це окрема тема, яка присутня в кожному його творі. Суспільство тисне на нього, давить і не приймає. Кафка у своїх творах створив свій світ – світ бюрократії, несправедливості, незрозумілості і, врешті решт, прагнення розібратися в ньому призводить до виснаження головного героя.
Моя думка щодо важливості творчості Кафки така: людям зручніше і більш вигідно романтизувати все, що вона переживає, в тому числі війну. Але реальність… вона має інший колір, форму і звучання в цілому.
Марина Рижова: Хоча герої Кафки не протистоять активно, але внутрішній протест – основа цих творів. Перемогти систему неможливо. З цим я згодна. Але не перетворитися в гвинтик системи – можливо. Проте, це складно – жити на узбіччі; це про самотність, а не про марність протесту.
Чи зустрічалася організація «Art.Razom» на своєму шляху із чимось подібним, про що пише Кафка – із бюрократією, до прикладу?
Марина Рижова: Я 6 років роблю проєкт «Art.Razom». З цієї команди люди часто потрапляють прямісінько до «системи». В якийсь момент вийшло так, що мої солісти опинились в різних колективах, які мають абсолютно різні робочі графіки. Це зумовлює постійні проблеми зі створенням розкладу і графіком репетицій. А головне, що свої робочі графіки артисти можуть отримувати ледь не з сьогодні на завтра.
Спочатку я боролась з цим. Просила попереджати на роботі про дати наших проєктів, але виявилось, що це не перестраховує, а навпаки. Часто саме в ці подані дати у виконавців опинялося щось супер важливе на роботі. Я витратила купу часу на ці повітряні млини, а потім здалась. Я не можу це змінити, це система. Я можу тільки триматись осторонь і бути паралеллю. Це лише маленький приклад того, з чим я стикаюсь в роботі кожного дня життя незалежного проєкту. Але поки ця незалежність і є моїм внутрішнім супротивом.
Хоча сил в мене все менше, але в «Kavka» я якраз розглядаю це питання, де ж ми всі втрачаємо свої крила? Їх руйнує система. Вірити в те, що ми переробимо світ – марно. Але крила свої повертати треба.
Чи вважаєш ти за необхідне створювати оптимістичні фінали, можливо, давати надію в них на краще?
Марина Рижова: Я не можу дати надію на краще, бо я банально не знаю, чи буде завтра. Не знаю, куди летить наступна ракета. Не знаю, де я прокинусь і чи прокинусь. Але поки прокидаюсь, я хочу поставити кілька питань своїм глядачам. Саме тому наш герой розриває коло жахливих сновидінь і вистава закінчується тим, що він засинає. Але яким він прокинеться?
Що ще є важливим для тебе в «Art.Razom»?
Марина Рижова: Мені важливо, аби в цьому проєкті прозвучало моє покоління. Аби на нас перестали дивитись згори. Ці дві вистави за музикою молодої композиторки (Вікторія Шинкаренко), в постановці молодого диригента (Іван Стецький), за участі ще одного молодого диригента (Ярослав Близнюк), у виконанні молодих співаків (Володимир Соколовський, Павло Бєльський, В’ячеслав Крижановський, Валерія Гусак, Надія Більдій) – це також мій супротив і моя надія. Я хочу, аби все це було недарма, аби це життя не було дарма. Все, що я роблю, пов’язане тільки з цим.
- Що: сценічна прем’єра оперної трилогії «Kavka»
- Де: Мала опера (вул. Дегтярівська, 5)
- Коли: 3 червня (субота) та 4 червня (неділя), о 17.00
- Квитки тут
Текст: Дар’я Гайдашевська
