Національний будинок музики оголосив репертуар своїх колективів у квітні. Концерти камерної та оркестрової музики різних епох та жанрів відбудуться у Національній філармонії, «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська», Софійському соборі та Київській опері.
4 квітня, 19:00, Національна філармонія
Іван Кучер і Liatoshynskyi Capella
Соліст Національного будинку музики, видатний український віолончеліст Іван Кучер разом з Liatoshynskyi Capella під керівництвом Богдана Пліша представлять романтичну програму з творів Форе, Бруха, Респігі та Родіна.
Гру Івана Кучера відзначають за яскравий темперамент, насичене звуковідтворення, різноманітну темброву та образну палітру. Впродовж кар’єри виконавець записав три платівки з творами Бетховена та Брамса («Voicelle» Японія), Гайдна і Сильвестрова. У фондах українського радіо та телебачення знаходяться записані Іваном Кучером твори Гріга, Пуленка, Лятошинського, Косенка.
7 квітня, 18:00, «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська»
Любов поета: Шуман, Шопен, Ліст
Цикл «Любов поета» з’явився у так званий «рік пісень» Роберта Шумана. Досі байдужий до вокальної лірики впродовж 1840 року він написав понад 130 пісень. Причиною такого бурхливого натхнення стало одруження з Кларою Вік після виснажливих років боротьби за своє кохання.
У «Любові поета» зосереджені усі головні риси вокального стилю Шумана: прискіплива увага до поетичного слова та ритміка вірша, заглиблення у переживання героїв та втілення складного психологізму у музиці.
На концерті солісти Національного будинку музики – тенор Сергій Андрощук, віолончеліст Іван Кучер та піаністка Тетяна Войтех – також представлять відомі твори сучасників Шумана: Франца Ліста, Фелікса Мендельсона та Фридерика Шопена.
8 квітня, 18:00, Київська опера
Благання спокою: Дворжак, Станкович
Камерний ансамбль Національного будинку музики – NB Chamber group – у новій програмі виконає знамениті твори класиків минулого та сучасності: Антоніна Дворжака та Євгена Станковича.
Фортепіанний квінтет no.2, Op. 81 вважається одним з найбільших досягнень Дворжака і європейської камерної музики загалом. У масштабних чотирьох частинах чеський композитор вдало поєднує епічний розмах з проникливою лірикою та ритмічною винахідливістю.
Тріо Євгена Станковича, що й дало назву концерту, потрапляє у резонанс зі світовідчуттям кожного з нас сьогодні. Крізь тривожні і часто трагічні новини, які ми чуємо щодня, у творі класика української музики ми маємо можливість бодай на один вечір перелаштувати слух на пошук внутрішньої рівноваги і миру.
9 квітня, 16:00, Софійський собор
Сенси: Спогади / Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble
У час війни ми шукаємо безпечних місць. Часто не маючи їх фізично, ми шукаємо ці місця у нашій пам’яті. Ми занурюємося у спогади, де нам було добре і спокійно.
Коли ми губимося чи втрачаємо сенси життя – ми повертаємося до своїх внутрішніх першооснов. Ще до того, як соціум почав накладати на нас ярлики чи набуті стереотипи, яким потрібно відповідати.
Повернення до фундаменту, на якому ми будуємо себе, є надзвичайно важливим. Так і в музиці, в історії, в будь-якій сфері життя необхідно знати витоки своєї справи.
У програмі «Сенси: Спогади» Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble поставили собі завдання створити міст між епохами, поєднати давню музику та музику сучасних композиторів, які поверталися до музичних джерел та основних засад творення музики.
Твори композиторів, які прозвучать у концерті, побудовані на основах григоріанських хоралів, старовинних піснеспівів, музики відродження та бароко.
Це буде повне занурення у себе як в особистісному, так і в глобальному розумінні.
14 квітня, 18:00, галерея «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська»
Музика північного сяйва: Ґріґ, Сібеліус, Свенсен
Скрипаль Михайло Білич та піаніст Андрій Васін познайомлять слухачів з творчістю найвідоміших композиторів країн Скандинавії ХІХ століття, які збагатили європейську класичну музику фольклорними інтонаціями своїх країн: норвежцями Едвардом Грігом і Йоханом Свенсеном та фіном Яном Сібеліусом.
Центральне місце програми займає знаменита Третя соната для скрипки і фортепіано Едварда Гріга — найулюбленіший камерний твір композитора серед музикантів і водночас найвимогливіший, який ставить перед виконавцями серйозні художні завдання.
Як і в більшості творів Гріга, у Сонаті ви почуєте ритми та мелодичні контури норвезьких народних пісень, але, крім того, ця музика також сповнена експресивних звучань та психологічної глибини.
16 квітня, 16:00, Андріївська церква
Солоспіви єднання. An die Musik
Солоспіви єднання. An die Musik – спільний проєкт Foundation LiedBasel (Базель/Швейцарія) та Національного будинку музики. Проєкт розпочався минулого року восени. Основною його метою була підтримка та моральна допомога внутрішньо переміщеним особам та всім, хто постраждав від російської агресії.
Солісти Національного будинку музики – сопрано Іванна Пліш, контратенор Роман Меліш, піаніст Андрій Васін та бандурист Тарас Столяр – виконають програму з творів німецьких, австрійських та українських композиторів. Це символічна ода музиці, яка зараз несе надію та заспокоює зранену душу. Вона на певний час допомагає загорнутися у відчуття безпеки та дозволити відпочити від тривог і знайти тишу всередині себе.
20 квітня, 19:00, Національна філармонія
Симфонії Євгена Станковича: Liatoshynskyi Capella: Orchestra
Liatoshynskyi Capella: Orchestra під керівництвом Богдана Пліша виконає три оркестрові твори класика української класичної музики Євгена Станковича: Камерну симфонію №5 «Потаємні поклики», Симфонієту №2 для чотирьох валторн і струнних, а також Камерну симфонію №7. Ці твори яскраво демонструють сміливі експерименти композитора з тембровими можливостями оркестру та окремих інструментів і відчуттям часу у музичному творі.
Євген Станкович — один із ключових сучасних українських композиторів. Його творчість налічує десятки творів у жанрах камерної, симфонічної, оперної музики, які вже понад 40 років звучать на світових фестивалях класичної музики та незмінно асоціюються у слухачів саме з Україною — завдяки глибокій вкоріненості в українській питомий мелос, а також історичним темам, які обирає композитор для своїх творів.
28 квітня, 18:00, галерея «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська»
Шуман та Барвінський: Камерні твори
Михайло Білич, Кирило Бондар, Андрій Чоп, Микола Любенко та Андрій Васін представлять камерну програму з творів видатного німецького композитора ХІХ століття Роберта Шумана та українського класика Василя Барвінського.
Фортепіанний Квінтет Роберта Шумана вважається чи не найбільшим творчим досягненням композитора епохи романтизму, а також одним найвидатніших камерних творів в історії музики загалом. Композиція вражає своїми епічними масштабами, а також екстравертним, бурхливим характером музики.
Струнний квартет Василя Барвінського переносить нас в іншу, ліричну художню дійсність, населену характерними українськими інтонаціями, вплетеними у бездоганний каркас класичних форм. Композитор з особливою ніжністю й увагою працював над твором, адже його він присвятив молодим музикантам, які починали свою кар’єру як українські музиканти, а третю частину він написав для своїх дітей «коли вони ще й не почали вчитися музики».
29 квітня, 19:00, Національна філармонія
Віолончельні сонати: Брамс, Мендельсон
Віолончеліст Артем Полуденний та піаніст Роман Лопатинський уже звично знайомлять київську публіку з головними віолончельними сонатами світової музики.
Цього разу музиканти обрали твори німецьких композиторів Йоганнеса Брамса та Фелікса Мендельсона, що по-своєму є також вшануванням творчості іншого великого німця – Йоганна Себастьяна Баха, який відзначав день народження у березні.
Так, у Сонаті No.2, Op.58 (1843) Фелікс Мендельсон виказав своє захоплення музикою Баха і глибоке її знання. Третя частина сонати, Adagio, представляє типово бахівський хорал у фортепіано, тоді як партія віолончелі наслідує речитативи з Хроматичної фантазії та фуги.
Подібним чином зробив і Йоганнес Брамс у своїй Сонаті No.1, Op.38 (1862-1865). У першій частині твору композитор використав музичний матеріал Контрапунктів 4 і 13 із «Мистецтва фуги» Баха.
30 квітня, 17:00, Київська опера
Меса-танго: Liatoshynskyi Capella
Пуританське католицьке богослужіння у яскравих і пристрасних шатах танго – як вам таке поєднання?
У неділю, 30 квітня, Liatoshynskyi Capella під керівництвом диригента Андрія Сиротенка виконає популярний твір Мартіна Палмері «Misatango». У ньому аргентинський композитор перемішав традиційне шестичастинне католицьке богослужіння латинською мовою зі стилістичними особливостями танго.
Не переймайтеся щодо канонічності такого міксу, адже твір став неймовірно популярним серед вірян: у 2013 році його виконали на Міжнародному фестивалі сакрального мистецтва у Ватикані. Того ж року виконанням Misatango відзначили інтронізацію колишнього кардинала Буенос-Айреса, який став Папою Франциском.
На цьому приголомшливі музичні експерименти не закінчуються. Liatoshynskyi Capella виконає дві «Бахіани» Ейтора Вілла-Лобоса, в яких композитор майстерно переосмислює стиль Йоганна Себастьяна Баха крізь народну й популярну музики Бразилії.
Більше подій ви знайдете на новому сайті Національного будинку музики.