Про виставку Олександри Токаревої «Контакт / Чуття / Запалення».

29 травня в галереї Shcherbenko Art Centre відкрилася експозиція акварельної графіки та скульптур Олександри Токаревої «Контакт / Чуття / Запалення». Це перша персональна виставка художниці, яка у представлених роботах досліджує тему людських стосунків та вразливості.

Як картини, так і скульптури мистикині є не стільки формою фіксації певного досвіду, скільки способом створення простору для зустрічі автора і глядача, глядача з іншим глядачем, проблеми та аналізатора. Звертаючись до принципів естетики співучасті, Токарева пропонує не готові відповіді та інтерпретації, а лише запрошує до діалогу, спів-розуміння, спів-дослідження.

Отже, почнемо з найпростішого: що ми бачимо? Картини, що тяжіють до абстракціонізму, на яких можна зауважити форми, схожі на клітини крові під мікроскопом. Тут треба сказати, що взаємодію між людьми авторка досліджує крізь медичні метафори: кров, травма, рана, запалення, біль тощо. І йдеться не про банальну формулу «життя – біль», радше про кризу міжособистісних контактів внаслідок інформаційної революції та перенесення спілкування в уявний простір соцмереж.

На тлі руйнування процедур, протоколів та ритуалів комунікації, звичних для нас за ХХ століттям, сьогодні все більш очевидним стає, що будь-які стосунки та взаємодія між людьми не можливі без травм та болі. Ідеальні моделі фольклорних формул більше не працюють, стереотипи руйнуються. В роботах Токаревої ці ідеї виражено кольором. Простір, в якому форми-клітини не взаємодіють, є білим. Відсутність контактів – ситуація стерильності. Тобто не менш болісна та хвороблива, враховуючи те, що людина – істота соціальна. Натомість наявність контакту – це запалення-забарвлення. Комунікації залишають пульсуючі червоні больові точки та рефлекси кольорів від попередніх взаємодій. Людина, що народжується абсолютною tabula rasa, перетворюється за життя на кольорову повітряну кульку травм.

При цьому з дослідження художниці ніби повністю вилучено етику. Так, ми бачимо, що певні фігури тиснуть на інші, і це про домінування, а деякі затиснуті між сусідніми, і це про стосунки залежності. Але неважливо, свідомо чи ненавмисно одна людина завдає іншій болю і травм, важливо інше: людські стосунки – це болісно. Завжди. І розуміння того, що кожного разу ти маєш справу з Іншим, що є не менш травмованим за тебе, стає приводом для перегляду уявлень про комунікацію на тлі ідей про нову чуттєвість.

Проте маємо ми і добру новину: в роботах Олександри Токаревої стосунки – конструкція рухома. Відповідно, будь-який контакт – це завжди історія про вибір, усвідомленість та відповідальність.

Для своїх робіт художниця використала кольори неба на світанку. З одного боку, ніжні пастельні відтінки рожевого, бузкового, блакитного, персикового підкреслюють вразливість людини та крихкість взаємин. З іншого, світанок, світло, що б’є по беззахисному тілу ночі, – кожного разу новий контакт, зі своїми викликами, випробуваннями та невпевненістю перед новим днем. Але ж його не уникнути, як і комунікацій з іншими людьми, чи не так?

Текст: Ія Ківа

• Що: виставка «Контакт / Чуття / Запалення» Олександри Токаревої
• Де: Shcherbenko Art Centre, вул. Михайлівська 22в
• Коли: 29 травня – 22 червня, 11.00-20.00