Євгену Громову виповнилось 50! До власного ювілею знаний піаніст підготував декілька концертних програм. Серед них – «Шуберт, Сильвестров: лірична сонатна тріада», фортеп’янний речиталь, який Громов зіграє 26 січня у Національній філармонії України.
Додаткову (якщо не головну) інтригу цього концерту надають композиції раннього періоду творчості Валентина Сильвестрова, включені у програму. Сильвестрівські твори 1960-70-х років значно рідше потрапляють у фокус уваги сучасних виконавців, порівняно із «багательним» музичним плетивом маестро останніх десятиліть. Аж ніяк не знецінюючи теперішні творчі здобутки українського композитора, які сьогодні знають й упізнають у всьому світі, хочеться усе ж нагадати, що саме музика раннього періоду принесла Сильвестрову світове визнання.
У концерті прозвучать створені 1961 року П’ять п’єс для фортепіано (ще студентська робота Сильвестрова) та написана вже зрілим майстром, лауреатом кількох міжнародних композиторських премій, Друга фортепіанна соната (1975).
1970-ті – переломний період творчості Сильвестрова: перехід від аванґарду до поставанґарду. Власне, на зламі – за кілька років після полістилістичної «Драми» для скрипки, віолончелі і фортепіано – й виникла Соната для фортепіано №2, друга у сонатній тріаді 1970-х. Сильвестрівські фортеп’янні сонати вражають свіжістю музичної мови, витонченістю використання сонористичних прийомів композиторського письма, що віртуозно поєднують полістилістилістичну імпровізаційність із чітко окресленою структурною логікою. Це оригінальний і художньо завершений продукт переосмислення естетики модернізму й техніки авангардизму. Фортеп’янні сонати Сильвестрова є справжніми перлинами жанру в українській музиці загалом. З огляду на щирість і позірну простоту висловлювання, опертого на стилістику раннього романтизму, саме у сонатах для фортепіано чи не найбільш вичерпно проявилася лірична сутність таланту митця. У цьому Валентин Сильвестров виступає прямим продовжувачем традиції, започаткованої Францом Шубертом.
Щодо шубертівської частини програми, то, крім Трьох п’єс для фортеп’яно, прозвучить Соната №11, одна із незавершених сонат австрійського класика, яку наприкінці 1970-х викінчив й виконав американський музикознавець і піаніст Вільям Карраган.
Програма:
- Валентин Сильвестров – П’ять п’єс для фортеп’яно
- Франц Шуберт – Соната №11 («Незавершена») фа мінор, D. 625 (викінчив Вільям Карраган, 1978)
- Валентин Сильвестров – Соната №2 для фортеп’яно
- Франц Шуберт – Три п’єси для фортеп’яно D. 946
- Що: сольний Євгена Громова (фортеп’яно)
- Коли: 26 січня, 18.00
- Де: Національна філармонія України
Текст: Олеся Найдюк
