15 грудня у Парижі відбудеться дебютний концерт «Лятошинський тріо».
Для свого французького дебюту музиканти «Лятошинський тріо» – Михайло Захаров (скрипка), Олексій Шадрін (віолончель), Роман Лопатинський (ф-но) та спеціальний гість концерту – альтист Андрій Малахов, – обрали програму, яку сміливо можна назвати місією.
Річ у тім, що під час концерту в Opera Comique, організованого Асоціацією друзів української культури у Франції у партнерстві з Посольством України у Франції, Лятошинський тріо презентуватимуть не тільки свою виконавську майстерність, але й відкриють наново ім’я забутого українського композитора Федора Якименка, 145-річчя від дня народження якого, музичний світ мав би відмічати численними концертами ще у 2021 році.
Федір Якименко народився у Харкові, похований у Парижі на цвинтарі Батіньоль. На його могилі написано «Федір Якименко – український композитор». Тобто, у паризькому концерті харків’янин Якименко так само як і музиканти «Лятошинський тріо», – представляють не тільки Україну, але й місто, яке щодня виборює право на життя, унікальну культуру і звуки музики, замість звуків розриву ракет над мирними будинками.
Напад однієї держави на іншу у самому центрі Європі, що переріс в одну з найжахливіших війн нашого часу – змусив увесь світ заговорити про Україну, активізувати та поширити інтерес до визначних культурних явищ та особистостей, які були невиправдано недооцінені та витіснені з уваги світової спільноти, а деякі навіть зовсім забуті.
Однією з таких постатей є Федір Якименко, який виявився викресленим із сучасного музичного контексту, оскільки не прийняв більшовицький заколот і його творчість надовго залишилася невідомою в Україні. При тому, що ім’я його рідного, молодшого брата – Якова Степового, – визнане як ім’я композитора-класика. Найбільш відомими учнями Якименка були, потужні композитори – Микола Колесса та Зиновій Лисько, а Ігорю Стравінському він викладав гармонію… Проте ім’я Якименка було геть забуто і широкою європейською аудиторією, тому що у композитора не було спадкоємців і приватний архів його творів тривалий час був недоступний.
Народжений у 1876 році у передмісті Харкова – селі Піски, відібраний у 10 років до співочої капели у Петербурзі (тоді з України забирали багатьох талановитих українських дітей, так само як і нині росія цілеспрямовано та примусово вивозить їх тисячами), щоби згодом стати вже не українським митцем, оскільки імперія поглинала, – з 1928 р. жив і працював у Франції, де раптово помер у 1945 році. Навіть у каталозі бібліотеки в Харкові Федір Якименко зазначений як російський композитор…
Один із дослідників творчості Якименка, піаніст Павло Лисий підрахував, що на території України композитор загалом прожив не більше 15 років зі своїх 68. Дійсно, якийсь час він мешкав у Тіфлісі, де керував музичним училищем, потім три роки був директором музичної школи у Ніцці, два – жив і працював у Празі. Як піаніст частіше виступав у Франції та Швейцарії. З Францією пов’язані і останні 18 років його життя між Ніццою та Парижем.
Нині у Якименка є не тільки дослідники творчості, а й послідовні популяризатори, одним з яких є ініціатор цього концерту – всесвітньовідомий диригент Кирило Карабиць, що неодноразово виконував прем’єри творів композитора у Франції, Бельгії, Україні. Власне, ноти для цього концерту, були знайдені в архіві паризької бібліотеки саме Карабицем і надані для виконання «Лятошинський тріо».
Саме у Парижі зберігається більшість творів, за якими ми можемо зрозуміти, що Якименко – український композитор: у каталозі понад 20 найменувань із виразно українськими назвами: ««Українська ніч», « На хвилях Дніпра» та ін. До речі, світова прем’єра балету «На березі Дніпра» у концертному виконанні, – прозвучала на Михайлівській площі у Києві під час Днів Європи і фестивалю Anne de Kyiv Fest у 2021 році.
Відомо також, що твори Якименка 20-х – поч.30-х рр., написані саме на українські теми, – «Листопад», «Гречаники», «Мак-Степ», «Гуцулка», «Бандурист», «Весілля», ін. – звучали на французькому радіо. Очевидно, то були живі концерти. Відповідні документи знаходяться у каталозі французької бібліотеки у відгалуженні із назвою Gallica.
Твори того періоду здебільшого були видані видавництвом Альфонса Ледюка (хоча більшість, все ж зберігаються у рукописах). Цьому французькому видавцеві Якименко присвятив поему-ноктюрн «Ангел». Цей твір можна було почути у Львові теж у 2021 р. у виконанні симфонічного оркестру INSO-Львів під орудою Кирила Карабиця. Тоді ж прозвучала і світова прем’єра композитора – баркарола «Мрія гондольєра».
Якименко – один з визначних представників неоромантичної течії у музиці ХХ ст. з помітним впливом імпресіонізму і деякими віяннями сучасного йому модерністського напряму, концертуючий піаніст, хоровий диригент, теоретик, педагог і навіть член Астрономічного товариства Франції. Одним із його близьких друзів був французький астроном Каміль Фламмаріон, завдяки якому, вочевидь, він у 1904 році вступив до товариства і дав при від говорити про себе: «співак сутінкових настроїв, зоряного неба, мрій і мрій», «музичний астролог, він фіксує тремтіння і чарівність містичних сил в їх сяйві гри і перетину», «незалежний, рухливий, фантастичний і новий, як … Дебюссі»,«музика не від світу цього», «Імпресіоніст музикант»…
Живучи поза межами України, Якименко у своїй свідомості зумів синтезувати елементи науки, філософії та астрономії і стати вельми самобутнім композитором, який завжди підписував свої твори французькою мовою. Коли прислухаєшся до його музики, чуєш багато французьких впливів, які дивовижним чином поєднані з українською музичною мовою.
Отже, цей концерт обіцяє стати справжнім відкриттям для паризької публіки.
У програмі прозвучать камерні твори Федора Якименка: Чотири прелюдії для фортепіано, Три п’єси для скрипки та ф-но, Меланхолійний вальс, Романси для альта, Струнне тріо, а також Фортепіанне Тріо №2 патрона колективу – Бориса Лятошинського (1895-1968). Ще одного видатного українського композитора, який синтезував європейське та національне українське і чий великий внесок у світову культуру досі належним чином недооцінений.
