Камерне кіно про прощення та прощання

«Маленька мама»

5-й Київський тиждень критики: міжнародна програма, ранкові покази, враження автора Kyiv Daily. Обержно, спойлери. Фільм другий.

«Маленька мама» / Petite maman

Про що: надприродне,  взаємини доньок і матерів, проживання горя

Режисер: Селін Сьямма

Поки мама збирає речі після смерті бабусі, восьмирічна Неллі (Жозефіна Санс) бродить лікарнею та прощається зі всіма. Відтак разом із батьками вирушає до заміського будинку, де бабуся доживала останні дні. Прогулюючись лісом, дівчинка зустрічає свою ровесницю. Її звуть Маріон, як і маму Неллі. І, звісно, ​​це не збіг.

Попри те, що ми беззастережно любимо своїх батьків, завжди існує розрив між поколіннями, який розділяє батьків і дітей. Коли ти дитина, твої батьки здаються неймовірно іншими (окей, старими), але потім ти сам стаєш старшим, ніж була твоя матір. Важко уявити батьків своїми ровесниками. Як би вони тоді ставилися до нас без тягаря сімейного захисту та обов’язку? Селін Сьямма досліджує ці території в оманливо простій манері, що дозволяє нам уявити: а як це — пекти оладки і взагалі дружити з мамою-ровесницею? Як це — коли вона  допомагає впоратися з втратою?

Прем’єра фільму відбулася в межах основного конкурсу Берлінського фестивалю 2021 року, а на кіноогляді в Сан-Себастьяні «Маленька мама» здобула приз глядацьких симпатій. Так, це маленьке (72 хвилини) кіно, але воно — чарівне.

Підтримайте нас, якщо вважаєте, що робота Дейли важлива для вас

Возможно вам также понравится

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *