Традиції українського вертепу. Перша дія завжди розповідала про народження Христа.

Український вертеп завжди мав дві дії. У першій традиційно оповідалося про народження Ісуса.

Пригадаймо цю історію.

Під час царювання Ірода в Юдеї, яка була під владою Риму, римський імператор Август віддав наказ зробити перепис місцевого населення. Йосиф і вагітна Діва Марія вирушили з Назарету у Вифлеєм. Однак не змогли знайти місця для ночівлі, а тому зупинились у печері, куди пастухи заганяли худобу під час негоди. Тут вночі й народилося Немовля. До речі, слово “вертеп” і означає “печера”, ще наводять інші його значення – “вертіти”, “крутити”.

Першими про народження Ісуса дізналися вифлеємські пастушки, і прийшли поклонитися йому. Вифлеємська зірка вказала дорогу до Новонародженого волхвам. Вони й розповіли Іроду, що народився новий Цар людський. Той, боячись втратити свої владу і трон, наказує воїнам вбивати усіх вифлеємських дітей віком від 2 років і молодше.

У Сокиринській вертепній драмі за всі злодіяння до Ірода приходить Смерть та відрубує йому голову, а чорти забирають із собою у пекло. Після смерті Ірода у постановці з піснями та танцями з’являються інші персонажі, що вже розігрують соціально-побутові сценки. Вертепне дійство, згідно із Сокиринським (Галаганівським) рукописом, оживе 15 і 16 жовтня у Великій Лаврській дзвіниці. Проєкт “Вертеп. Необарокова містерія” створено за підтримки Українського культурного фонду.

Про першу традиційну вертепну дію розповідає завідувачка відділу музики Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Олена Кореняк.