Уривок з книжки «Наука щастя. Коли лайки – це ще не все», опублікованій у видавництві #книголав.
Викладач з психології Тім Боно вивчає бажання молодих людей і те, що робить їх щасливими. Він розробив курс «Позитивна психологія», який став одним з найпопулярніших серед студентів, а згодом і написав книжку, в якій ділиться результатами своїх досліджень, історіями їх учасників і практичними та дієвими порадами як стати щасливішими і мати стратегію власного життя.
Тім Боно. Наука щастя: коли лайки – це ще не все / Перекладачка: Ірина Серебрякова. К.: #книголав, 2020, 321 ст.
Уривок з книжки
Коли сили волі обмаль
Навіть якщо ми використовуємо всі доступні стратегії для зміцнення сили волі, усе одно будуть моменти, коли працювати далі просто не хочеться. Ми втомлюємося, дратуємося або втрачаємо зацікавлення. Але навіть у таких ситуаціях не все безнадійно. Дослідники визначили два способи зібратися, щоб
вистояти навіть тоді, коли здається, ніби сила волі геть згасла.
Перший — розвивати відчуття відповідальності щодо своєї роботи. Нагадуйте собі, чому особисто ви вирішили цим займатися. В одному з варіантів безжального експерименту з печивом і редькою половину студентів змусили відчути, ніби вони мають вибір: «Чи могли б ви не їсти печива?». Іншим давали безапеляційну вказівку: «Ви не повинні їсти печиво». Навіть коли порівнювали настрої, які могли виникнути від тієї чи іншої інструкції, помітили: ті, хто відчував, ніби їхня думка чогось варта, зберегли більше сили волі й потім на тестуванні із самоконтролю перевершили товаришів, які не мали вибору.
На основі цих результатів автори дослідження підсумовують: «Дотримуватися дієти, кинути курити або контролювати себе в будь-якій іншій сфері легше й не так виснажливо, коли ви хочете зробити це для себе або коли справді вірите в ефект, а не коли вас до цього примушують». Отже, у моменти, коли мотивація дуже низька, нагадуйте собі, чому взялися за це завдання й чому воно важливе. Сформулювавши його як особистий вибір, ви відчуєте невеликий поштовх рухатися далі.
Звісно, не кожне завдання, яке ви маєте розв’язати, буде з тих, які ви справді хочете виконувати або в які вірите. Як щодо рутинного доручення від вашого шефа чи проєкту, над яким ви працюєте лише тому, що цього вимагає навчальний план?
Ми підходимо до другої методики: нагадуйте собі про стратегічну мету.
Одна з моїх студенток хоче стати лікаркою. Її програма на підготовчому медичному факультеті передбачає багато завдань, які далеко не завжди її надихають. Однак дівчина знайшла спосіб «прориватися»: коли мотивація починає падати, вона нагадує собі, що чекає на неї наприкінці навчання. Зокрема, вона хоче стати педіатром і колись попрацювати з «Лікарями без кордонів» — організацією, яка надає медичні послуги соціально незахищеним спільнотам. Пам’ятаючи про цю мету під час підготовки до складного іспиту з біології або розв’язання заплутаних задач із хімії, вона не припиняє виконувати завдання.
Численні дослідження виявили, що студенти, які розмірковують про найважливіші цінності та масштабні цілі, краще складають тести, де потрібен самоконтроль. Згадування своїх засадничих принципів насправді захищає від виснаження сили волі. Це частина цілої низки досліджень, які доводять, що кожен, хто має справжню мотивацію, здатен упоратися з браком сили волі.
Коли групу із сорока трьох студентів Університету Олбані попросили розв’язати нерозв’язані геометричні головоломки після непростого попереднього завдання, спрямованого на послаблення сили волі (ще один варіант експерименту з печивом та редькою), падіння здатності розв’язувати завдання помітили лише в половини. Чому інша половина студентів не здавалася, попри зменшення сили волі? Їм сказали, що результати цього дослідження можуть допомогти науковцям розробити способи лікування пацієнтів, які страждають від хвороби Альцгеймера. Коли на шальках терезів служіння благородній справі, навіть найбільш виснажений студент може зібрати всі свої психологічні сили, щоб рухатися далі. Насправді їхня наполегливість і зусилля в роботі з головоломкою були такими самими, як і в контрольній групі, волю якої попередньо не послаблювали під час випробування. Автори цього дослідження пояснюють: «Якщо здатність контролювати себе зменшується, це не перешкоджає подальшому самоконтролю. Навіть у виснаженому стані люди все одно можуть контролювати себе, якщо мають достатню мотивацію».
Мотивація особливо дієва, коли має альтруїстичну природу. І внесок у дослідження хвороби Альцгеймера, і робота з «Лікарями без кордонів» — приклади надособистісних цілей, які передбачають використання власних навичок для підтримки інших людей або спільноти.
Під час одного дослідження групу старшокласників у Каліфорнії заохотили «приміряти» надособистісний світогляд: їх попросили подумати, як вони можуть зробити світ кращим. Їм також показали результати опитування, згідно з якими більшість учнів мотивовані гарно вчитися, щоб отримати навички, які не лише допоможуть у їхній кар’єрі, а й принесуть користь людям. Іншій групі учасників сказали обміркувати ідею, не пов’язану з надособистісним світоглядом: у них запитали, чим навчання в старших класах відрізняється від навчання в середніх. Наприкінці контрольного періоду в учасників першої групи з надособистісним світоглядом помітили істотне підвищення оцінок з математики й точних наук. Це
дослідження також виявило, що студенти університету, які мали надособистісний світогляд щодо свого навчання, витратили вдвічі більше часу на підготовку практичних питань до іспиту й розв’язали на 35 % більше задач лабораторної роботи, хоч і мали можливість покинути все будь-якої миті. Автори дослідження пропонують потужну стратегію для збереження мотивації навіть під час найвиснажливіших завдань: наступного разу, коли ви втомитеся або розсердитеся задовго до завершення роботи, а мотивацію знайти не зможете, спробуйте відволіктися від того, як вам нудно або складно. Натомість зосередьтеся на тому, як ця справа на крок наближає вас до довготермінових цілей. Ба більше, подумайте про внесок вашої роботи в щось більше, аніж ви самі. Така надособистісна рефлексія може забезпечити зосередженість, навіть коли бракує сили волі.
