У Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра 8 лютого відбудеться прем’єра вистави «Несмішний стендап». Хоча, це скоріше експеримент, як для самої команди, так для глядачів. Бо навряд чи, хтось у залі очікує почути від акторів про інтимні речі у своєму житті, етапи дорослішання та гриби.

Ще наприкінці 2021 року у театрі протестували новий формат на малій сцені — якою буде реакція глядача, чи легко розповідати чужим людям про власні комплекси і страхи, подекуди — з іронією і гумором.  Режисерка «Несмішного стендапу» Тамара Трунова зібрала акторів театру —  Костя Кириленко, Ірина Ткаченко, Марина Клімова, Михайло Досенко, Дмитро Соловйов, Катерина Савенкова, Вова Кравчук, — які сміливо розказують глядачу історії зі свого життя. Наприклад, про сексуальні подвиги заради власної самооцінки. Або про подолання хвороби, які зазвичай табуйовані у суспільстві.   А ще про токсичні стосунки з близькими людьми і несправедливість публічного осуду. І звичайно ж, про ароматні мамини котлети. 

«Несмішний стендап» — це не тільки чесний діалог з глядачем, але й терапія у театрі. Причому для всіх, хто знаходиться у залі. По-перше, актори розповідають про свої комплекси у подолані яких зроблено чимало кроків. І дехто з глядачів, можливо побачить себе — свої внутрішні проблеми і переживання. Тому що віртуальна картинка інстаграмного світу — лише спотворення реальності, де особистість втрачає унікальність кожної людини. Бути собою — цінність, яка у сьогоднішньому суспільстві є свідомою позицією homo sapiens. 

По-друге, антропологічний експрес-аналіз певних норм поведінки людини, розуміння причин наших вчинків і дій у цій виставі-експерименті є найважливішим елементом театротерапія. Цю місію на сцені має запрошений Тамарою Труновою експерт Петро Чорноморець — біолог. Саме він  пояснює з наукової точки зори доступною мовою причинно-наслідкові зв’язків наших комплексів, залежності від чужої думки. Експертна оцінка історій, що лунають на сцені, трансформує театральний продукт у значно щось більш, ніж просто вистава. З однієї сторони, подібна мультижанровість дозволяє експериментувати з форматами, які є залучають нового глядача. А з іншого — надає театру можливість пульсувати у тандемі з реальними потребами людини, котра приходить до театру. 

«Несмішний стендап», як еволюційний шлях діалогу з глядачем. Він  має психотерапевтичний вплив, але лише настільки, наскільки сам глядач дозволить. 

Вистави — 8 лютого, 8 березня.

Текст: Ірина Голіздра

Фото:  Анастасія Мантач