Нішева» проза, яку оприлюднюють до Різдвяних свят, має свої закони і терміни життя. Солодкава, те що звуть душевна (а часом те саме звуть «невибаглива» і мають рацію), вона міркує про маленькі дива, які треба вчитися помічати і уміти на них очікувати, налаштована на спокійну добродушно-повчальну інтонацію і, куценька, вона розрахована на один вечір читання. Такі книжечки зазвичай один вечір і живуть, але кінець-кінцем це ж не абиякий вечір, а святковий.
У всьому світі прийнято, що банки підтримують мистецтво. За допомогою «Ощадбанку» в Музеї історії Києва зараз проходить виставка Анатолія Криволапа «У цьом полі, синьому …» і буде випущений календар.
Как можно бежать и плести интриги? Напустили злобных карликов полный Кремль, назвали их именами города, двоих возвели в святые, потом разжаловали, но сами так этого испугались, что тут же лбы о брусчатку разбили: прости батюшка, американский бес попутал.
Зебальд носил нервную систему поверх кожи: родившись в 1944 году в относительно не затронутой войной Баварии, Зебальд, ничего толком не знавший о катастрофических последствиях этой бойни, уже в юном возрасте остро чувствовал груз коллективной вины, которую немцы не были готовы принять.
Приезд в Вену обычно связан у всех с интенсивным «забегом» по музеям. Ну ещё бы – о Бельведере, Альбертине, Музее современного искусства и, конечно, о Музее истории искусств слышали все. Австрийцы – непревзойдённые мастера «музейного» маркетинга.
