Рік тому Студентське науково-творче товариство Octopus налагодило контакти із студентським відділенням Vivier InterUniversitaire (Монреаль, Канада). Наслідком цього стало провадження масштабного проєкту міжнародної співпраці, до якого долучилися молоді музиканти з восьми різних вишів України і Канади. Протягом проєкту створено ряд нових камерних творів, частина з яких буде премʼєрована у Києві 18 листопада.
За кілька хвилин до початку концерту Kharkiv Music Fest «Медитації в часі», у якому Національний ансамбль солістів «Київська камерата» грав під орудою Рока Фаргаса, Kyiv Daily розпитав у диригента про те, як складалася програма, його стосунки з камерним оркестром та першій візит в Україну на тлі війни.
Проза Черстін Екман — вишукана і точна одночасно, це робить Екман одною з найсильніших письменниць Швеції. Написаний 2021 року роман «Біжи, вовче» (довгоочікуваний, бо перед ним було десять років мовчання) — останній на сьогодні її роман; він увібрав усе, чим півстоліття зачаровувала вибагливих скандинавів ця проза. Магія напівтонів. Абсолютний диктат підтексту над текстом. Екологічність — в усіх значеннях поняття. Скрупульозність щодо деталей. Заплутаний психологічний малюнок. Ніхто нічого нікому тут не пояснюватиме, зв’язок між причиною і наслідком у сюжеті максимально ослаблений. «Біжи, вовче» — нереально красива книжка; але і направду складна.
Сьогодні ми презентуємо розмову з директором Одеського Зоопарку Ігорем Біляковим: Біляков Ігор Володимирович, закінчив біологічний факультет Одеського Держ. Університету, в Одеському Зоопарку спочатку працював волонтером, потім, з 1983 року кіпером (доглядачем за тваринами), завідуючим акватераріумом, співробітником наукового відділу, директором (з 2013)… Каже, що він — щаслива людина, бо мало хто має слона, а він має1…
Якщо говорити чесно, для переважної більшості українців, кримськотатарська література є terra incognita через низку причин. Але деяким киянам вдалося це змінити 15 жовтня у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, де у межах проєкту «Zincir/Ланцюг – Ланки пам’яті» пройшла лекція про історію розвитку кримськотатарської літератури від Мустафи Аметова. Він — письменник, лауреат номінації кримськотатарської літературної премії «Кримській інжир», голова громадської спілки «Інститут розвитку кримськотатарської мови».
