Привіт із Буенос-Айреса 

Максіміо Пухоль

Філармонічний симфонічний оркестр зіграє сюїту для гітари з оркестром сучасного аргентинського композитора Максіміо Дієго Пухоля. Диригент – Микола Дядюра, соліст – Андрій Остапенко. 

Після відмови українських артистів від російського репертуару «звільнилося» місце для творів композиторів інших культур і народів. Таке враження навіяно актуальним контекстом, воно суб’єктивне, але саме під таким кутом зору сприймається ім’я Максіміо Дієго Пухоля на афіші концерту Національної філармонії, що відбудеться 4 серпня. 

Максіміо Пухоль – сучасний аргентинський композитор, гітарист, педагог. Його твори виконуються на гітарних фестивалях усього світу, їх вивчають на різноманітних майстер-класах та наукових семінарах, присвячених гітарі. Він сам є одним із провідних гітаристів-віртуозів сучасності. Втім, у нас це ім’я практично невідоме, знане хіба що у вузькому колі шанувальників класичного гітарного мистецтва. Зрештою, класична музика для гітари, попри демократичність інструмента, чомусь завжди була для «обраних». Мабуть, не кожен здатен оцінити інструментальну самодостатність гітари, зрозуміти її «мову» поза більш звичним вербальним рядом. 

Зворушливу історію про перші кроки Пухоля до гітарного олімпу можна прочитати на його офіційному сайті. Усе почалося з того, що Максіміо, знайшов гітару у будинку своїх батьків, що у передмісті Буенос-Айреса. Це була пам’ятка про юнацьке захоплення батька, співака танго, що поєднував заняття музикою із роботою у стоматологічній клініці. Восьмирічний хлопчик настільки захопився батьковим інструментом, що невдовзі почав брати уроки гри на гітарі у професійного гітариста Гаспара Наварро, батькового друга. Відтак у дев’ять років юний музикант дав свій перший концерт. Тоді ж написав свою першу композицію для гітари, яку присвятив мамі на її день народження. 

Пухоль не авангардист у сучасному розумінні слова, радше, традиціоналіст. Його музика натхненна традиційною музичною культурою його рідної Аргентини. Танго, мілонга, кандомбе – усі ці південно-американські танцювальні жанри композитор, переосмислюючи, майстерно використовує у своїй музиці, де композиційно опирається на найкращі зразки європейського класичного мистецтва. У цьому сенсі Пухоль – продовжувач справи свого видатного попередника Астора П’яццолли. 

Програма:

М. Д. Пухоль – Сюїта «Буенос-Айрес» для гітари і камерного оркестру

Ф. Мендельсон-Бартольді – Симфонія №4 («Італійська») ля мажор, тв. 90

  • Що: Концерт музики для гітари з оркестром
  • Коли: 4 серпня, 17.00
  • Де: Національна філармонія України,  вул. Володимирський узвіз, 2

Текст: Олеся Найдюк

Підтримайте нас, якщо вважаєте, що робота Дейли важлива для вас

Возможно вам также понравится

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.