Видавництво ArtHuss продовжує серію книг «Що варто знати про…», серед весняних новинок – видання «Розумні міста».
Авторкою цієї книги є доцентка кафедри кіно та медіа-досліджень Канзаського університету Джермен Галеґуа. Яке місто можна назвати розумним і чому стільки суперечок довкола них? Це лабораторії-шоуруми практичного застосування інтернету речей, хмарних обчислень та інтеграції великих даних у повсякдення? Чи доступна модель майбутнього, де буде зрозуміліше й зручніше жити завдяки збору й аналізу інформації? Чи насправді це руйнівні, недемократичні, корпоративні ініціативи, мета яких — усунути великі групи жителів від участі в житті міста?
Галеґуа розглядає ключові поняття, означення, приклади з усього світу та історичні контексти, пов’язані з розумними містами, а також наводить аргументи гарячих дискусій «за» і «проти».
Джермен Галеґуа попереджає: нам треба більше знати про планування й будівництво розумних міст, щоб активніше долучатися до регулювання їхнього розвитку.
Джермен Галеґуа. «Розумні міста» / Переклад: Олександр Стукало. К.: ArtHuss, 2021, 192 ст.
Зростання й відновність
Розумні міста — оптимістичний виняток, екологічний проєкт, що показує, як міста можуть дати раду дедалі активнішій урбанізації й перенаселенню, просуваючи ідею стабільного екологічно свідомого життя. Розумні міста — елемент найближчого майбутнього, де міські форми й практики управління запобігатимуть природним катастрофам (забрудненню довкілля, змінам клімату й конкуренції за володіння ресурсами) та ліквідовуватимуть їхні наслідки.
«Розумне зростання» й екосвідомість — ключові теми дискусій про важливість розумних міст. На питання, навіщо нам розумні міста, компанія Siemens пропонує цілий список відповідей:
Бо наші енергетичні запаси обмежено. Бо важливість оновлюваних джерел енергії постійно зростає. Бо ми змушені планувати використання ресурсів. Бо треба усвідомити, що споруди й міста можуть відігравати в цьому процесі набагато більшу роль, ніж ми досі вважали.
Суть аргументу Siemens у тому, що інтегровані технології й дані роблять міста зеленішими, екологічнішими, ресурсоощадливішими й потенційно зводять викиди вуглецю до нуля. Компанія вважає, що інтеграція інтернету речей у фізичні структури та системи управління й звітування про енергетичні витрати в реальному часі веде до економії фінансів і енергії та універсальних переваг.
У літературі на тему міського планування розумні міста подають як пагони «нового урбанізму» — прагнення зробити густозаселені міста «живішими», «зеленішими» й ефективнішими середовищами. Корінь такої логіки у твердженні «інформація — ключ до ефективності»: збираючи й аналізуючи інформацію про міські взаємодії, муніципальні установи можуть ухвалювати інформованіші рішення про їхню регуляцію. Контролюючи забруднення, використання води й енергії, накопичення відходів і дію довкілля (сонця, вітру, дощу і температурних змін), поборники розумних міст прагнуть зробити міста ефективнішими, екологічнішими й здатними безпечно та ощадливо давати раду зростанню і змінам. Дані про багатошарові міські системи показують взаємодію різних шарів. Сенсори, які вимірюють певні змінні на зразок викидів вуглецю й парникових газів чи використання енергоресурсів і передають цю інформацію централізованим чи відкритим ресурсам або базам даних, — одна з популярних ініціатив розумних міст. Велика кількість LEED-сертифікованих (екологічних і енергоощадних) споруд та зелених зон, розгалужена система громадського транспорту й велосипедних маршрутів, ефективні системи переробки сміття, води й енергії спонукають репортерів і фахівців з бренд-політики називати такі міста «екомістами».
«Зелені» ініціативи й «екосвідома» риторика приваблюють нових жителів та представників нових бізнесів. Образи чистих і зелених вулиць суперечать традиційним скаргам на забрудненість і неохайність міст. А проте дослідниця в галузі цивільного будівництва, екологічних технологій і архітектурної інженерії Валерія Саю вважає, що факти про екологічність, відновність, відсутність вуглецевих викидів чи еко-статус часто не відповідають реальності. Саю формулює кілька основних критичних зауваг: розумні міста задовольняють потреби передусім елітних клієнтів, їхні розробники використовують непродумані й надміру стильні технології та будівельні проєкти, а жителі дуже рідко (якщо взагалі) беруть участь у розробці й розвитку свого міського довкілля.
