Є ігри, у які не можна виграти чи програти, вони тривають вічно та не мають чітких правил. Вони складніші за шахи чи футбол, бо ти постійно в динаміці, без шансів на відпочинок чи стабільність. Такими іграми є бізнес, політика й навіть саме життя, і ця книжка — для справжніх гравців. Для тих, хто хоче мати глобальне бачення, мислить мірками цілих поколінь та вважає себе візіонером.
Ладні змінюватися та змінювати правила гри, поки ваші конкуренти стомлено прямують за шаблонною стратегією? Разом із Саймоном Сінеком ви станете гнучким лідером, який зможе попри всі негаразди діяти й вести соратників уперед. Економічна криза, раптова зміна обставин, втрата всього — ви знатимете, що із цим робити. Просто навчіться успішно грати, скориставшись досвідом найкращих компаній світу.
Саймон Сінек. «Нескінчна гра. Гнучкість як суперсила в епоху змін» — Віват, 2022, 304 ст.
Замовити тут.
РОЗДІЛ 2
Що таке Шляхетна Мета
Говардова команда була однією з найгірших (якщо не найгіршою) в Молодшій бейсбольній лізі. Наприкінці кожного програшу тренер говорив підопічним: «Байдуже, хто виграв чи програв, важливо, як ми провели гру». І якось кмітливий на свої літа малий Говард підняв руку й запитав: «Тоді навіщо ми ведемо рахунок?»
Ми граємо в скінченну гру, щоб перемогти. Навіть якщо сподіваємося просто добре зіграти й насолодитися цим, ми не хочемо зазнати поразки. У Нескінченній Грі мотивація зовсім інша — не перемога, а продовження гри. Це щось більше за нас самих чи наші компанії. І будь-який лідер, що хоче взяти участь у Нескінченній Грі, повинен мати чітку Шляхетну Мету.
Шляхетна Мета — конкретне бачення майбутнього, яке ще тільки належить створити. І це майбутнє аж таке привабливе, що люди ладні йти на жертви, аби його наблизити. Як у випадку з колегами Вавилова, такою жертвою може бути навіть людське життя, але це радше сумний виняток, ніж правило. Можливо, нам доведеться відмовитися від краще оплачуваної роботи, щоб залишитися в компанії, яка працює над досягненням Шляхетної Мети, в яку ми віримо. Або можуть знадобитися часті відрядження чи робота допізна. Хоча нам не подобається йти на жертви, ми відчуваємо, що Шляхетна Мета того варта.
«Перемога» дає нам тимчасове солодке відчуття тріумфу, стрімкий, але швидкоплинний злет упевненості в собі. Ніхто з нас не може надовго зберегти неймовірне відчуття, яке виникає в той момент, коли досягаємо мети, отримуємо підвищення чи виграємо змагання. Таке задоволення минуще. Щоб знову пережити це відчуття, нам потрібно спробувати ще раз здобути перемогу. Однак коли наша діяльність має Шляхетну Мету, більшу за будь-який конкретний виграш, наше життя набуває сенсу й ми постійно почуваємося задоволеними. Ця емоція наповнює нас тижнями, місяцями, роками. Подеколи нам подобатиметься працювати в компанії, керівництво якої має обмежене бачення, але ми, напевне, ніколи її насправді не любитимемо. Якщо ж ми працюємо в організації, що керується Шляхетною Метою, робота може подобатися чи не подобатися нам час від часу, але ми завжди будемо її любити. Це як з дітьми: іноді вони можуть нас дратувати й утомлювати, але попри це ми завжди їх любимо.
Шляхетна Мета — вона не про нашу мотивацію. Мотивація сягає корінням у минуле, розповідає про походження наших прагнень. Це нібито відповідь на питання, хто ми є, яка загальна сума наших цінностей і переконань. Натомість Шляхетна Мета — це про майбутнє. Вона визначає, куди ми йдемо, описуючи світ, у якому прагнемо жити та який допомагаємо створювати. Кожен з нас має власну мотивацію (і може докладно розповісти про неї, якщо захоче). Але ми не обов’язково повинні мати власну Шляхетну Мету, натомість можемо поділяти чужу. Справді, ми можемо самі розпочати справу або ж долучитися до такої, яка вже існує, і зробити її своєю. Тимчасом як мотивація може лишатися тією самою, ми при цьому можемо працювати над досягненням більш ніж однієї Шляхетної Мети. Наша мотивація зазвичай викристалізувана, і її неможливо змінити. Натомість Шляхетна Мета досить аморфна, адже її ще тільки належить досягнути. Ми можемо не покладаючи рук працювати над її баченням і постійно його вдосконалювати.
Мотивація — наче фундамент будівлі, це основа, на якій тримається все, що ми вибудовуємо в житті, вона дає силу та стабільність. А наша Шляхетна Мета — ідеальне бачення будинку, який ми сподіваємося звести. Ми можемо працювати все життя, щоб його звести, і все одно не закінчити. Однак результати нашої роботи допомагають надати будинку обрисів. І поступове втілення задуму заохочує більше людей приєднатися до справи й продовжувати її надалі. Наприклад, мене мотивує бажання надихати людей робити те, що їх окриляє, щоб разом ми могли змінити цей світ на краще. Це особисто моє. Моя Шляхетна Мета — створити світ, де більшість людей прокидатиметься з натхненням, почуватиметься в безпеці на роботі й повертатиметься звідти додому наприкінці дня, відчуваючи задоволення від зробленого. Тож я шукаю якомога більше однодумців, які приєднаються до мене на шляху до цієї мети.
Шляхетна Мета, до якої ми рухаємося, надає сенсу нашій роботі та життю загалом. Вона надихає не обмежуватися кінцевими винагородами й особистими перемогами. Шляхетна Мета створює контекст для всіх скінченних ігор, у які нам доводиться грати на шляху до неї. Це те, що підживлює наше бажання продовжувати Гру. Тому чи то в науці, чи в державному будівництві, чи в бізнесі керівники, які хочуть, щоб ми приєдналися до них у їхньому нескінченному пошуку, повинні чітко окреслити нам своє бачення ідеального майбутнього.
Наприклад, коли батьки-засновники США проголосили незалежність від Великої Британії, вони знали, що такий радикальний учинок повинен мати Шляхетну Мету. «Ми вважаємо за самоочевидні істини, що всіх людей створили рівними, — писали вони в Декларації про незалежність, — що Творець обдарував їх певними невідчужуваними Правами, до яких належать Життя, Свобода й прагнення Щастя». Це було бачення не просто життя нації на певній території, а ідеальної майбутньої держави, створеної на ціннісних засадах свободи й рівності для всіх. Отож 4 липня 1776 року п’ятдесят шість чоловіків, які підписали цей документ, заприсяглися «один перед одним на підтримку цієї Декларації віддати своє Життя, свої Статки й святу Честь». Це свідчило про те, яке велике значення мала для них поставлена мета. Батьки-засновники були ладні відмовитися від власного скінченного життя й особистих інтересів, щоб творити нескінченні національну ідею та ідеали. Їхня самопожертва так само надихнула наступні покоління рухатися до тієї самої Мети, не жаліючи власних поту, сліз і крові.
Ми переконані, що Мета є шляхетною, якщо певні, що інші продовжать цю справу. У своїй меті були впевнені й засновники США, і Микола Вавилов. Справу Вавилова, що мріяв створити майбутнє, у якому не тільки жителі його країни, а й усе людство завжди матиме вдосталь їжі (а отже, зможе жити якомога довше), продовжують і сьогодні. Наразі існує майже дві тисячі насіннєвих банків у понад ста країнах світу, що ведуть роботу, розпочату науковцем. Одним з найбільших є Світове сховище насіння на Шпіцбергені (Норвегія). Розташоване в природному контрольованому температурному середовищі в Арктиці, шпіцбергенське сховище вміщує понад мільярд зразків насіння майже шести тисяч видів рослин. Це гарантує, що в разі несприятливого сценарію людський вид матиме джерело їжі, щоб вижити. Марі Гаґа, виконавчий директор Crop Trust — організації, створеної за сприяння Організації Об’єднаних Націй для того, щоб забезпечити роботу глобальних насіннєвих банків, говорить про Вавилова як засновника цієї справи. «Через століття після перших експедицій [Вавилова], — відзначає вона, — нове покоління відданих прихильників видового розмаїття сільськогосподарських культур надалі подорожує світом, щоб не тільки культивувати гермоплазму , а й примножувати спадщину Вавилова».
У багатьох сучасних компаніях на стінах уже можна побачити мотиваційні плакати з метою, баченням чи заявою про місію (або все це разом), які, на думку керівництва, мають нас надихати. Однак переважна більшість цих гасел не торкається Шляхетної Мети. У найкращому разі вони не надихають, але й не шкодять, а в гіршому — заохочують продовжувати грати в скінченну гру. Навіть деякі з найкращих закликів намагаються сформулювати таким чином, щоб вони були скінченними, егоцентричними, занадто загальними або ж розмитими, щоб принести користь у Нескінченній Грі. Поширені гасла містять твердження на кшталт: «Ми робимо те, що ви не бажаєте робити самі, щоб ви могли зосередитися на улюбленій справі». Це твердження може бути правдивим, і воно справедливе для надто багатьох сфер, особливо коли йдеться про корпоративних клієнтів. Окрім того, таке гасло якось не дуже згуртовує. Також поширені загальні бачення на кшталт «Пропонувати найвищу якість продукції за найкращою можливою ціною…» і таке інше. Ці твердження не допоможуть тим, хто хоче керувати компанією в Нескінченній Грі. Вони не інклюзивні, а егоцентричні, адже в них ідеться лише про компанію як таку, вони ані словом не згадують про мету, досягти якої допоможуть товари чи послуги.
