Скотт Белскі — автор бестселерів, підприємець, засновник і головний виконавчий директор Behance.
Його компанія надає послуги для творчих галузей. Скотт Белскі консультує провідні ЗМІ та компанії, які входять у рейтинг Fortune 500, включаючи GE і Hewlett-Packard. Його запрошують читати лекції в Гарварді й Корнеллському університеті. У 2010 році Скотт Белскі був включений до рейтингу «100 найбільш творчих людей у бізнесі» за версією Fast Company.
«Плутанина посередині» — це його друга книга, її називають «однією з найбільш надихаючих книг 2018 року» і вона являє собою керівництво щодо того, як знайти свій шлях талановитим власникам підприємств і стартапів. Белскі використовує метафору бігунів — старт і фініш. Їх легко обговорювати, але ось середина марафону у бізнесі — заплутана і найменш приваблива частина. Вона може стати такою, що до фінішу можна буде говорити тільки про помилки та уроки.
Приблизно сто уроків Белскі допоможуть не тільки ефективно «пробігти» першу милю і прийти до фінішу, але й не загубитися в середині шляху. Як оптимізувати й мінімізувати всі ризики, як проаналізувати те, що працює: продукт, команда, процес … Як витримати всі нещастя «середини» — невпевненість в собі, повільний успіх і невдачі, звичайні дії, прийняття довгої гри. Як не зіпсувати «останню милю» — на фініші гра зміниться, але і ви змінитеся теж.
Книга включає в себе поради інших підприємців, не тільки Белскі — Джо Гебба (Airbnb), Алекси фон Тобель (Learnvest), Енн Воджіцкі (23andMe) і Тімоті Феррісса (письменник, консультант таких стартапів як Facebook, Twitter, Evernote, Shopify, Uber).
Скотт Белскі. Плутанина посередині. — преклад: Олексій Пелипенко, Дарія Цепкова. К.: ArtHuss, 2020, 416 ст.
Уривок
Не так важливі старт і фініш, як шлях між ними
Справді захопливі й небезпечні моменти в житті підприємця трапляються не так часто. Більшість із них припадають саме на початок або кінець подорожі (або це може бути етап перезавантаження, або хибний фініш на шляху). Ми переважно говоримо тільки про них — але вони дуже мало кажуть про саму подорож.
Ми любимо говорити про старти.
Старт — це так романтично. Нам подобаються розмови про нього, тому що це суцільне натхнення, ще без суттєвих ускладнень і суперечностей. Це потік адреналіну, що підживлюється грандіозними, хоч і наївними мріями. Тебе надихає пункт призначення, хоча ти й гадки не маєш, як туди дістатися. І шлях туди постає перед тобою в рожевих тонах. Ти ще не знаєш, як карти в колоді підтасовано проти тебе.
У цьому випадку незнання — не тільки щастя, але й можливість знайти рішення на межі здорового глузду. Тебе ніщо не обмежує.
Ми не менше любимо говорити про фініш.
Уявляємо собі це піднесення, виснаження й гордість від того, що нарешті дійшов. Саме про це ми мріємо в боротьбі та праці творення, чи не так? Про полегшення, яке відчуємо, коли випробування нарешті закінчаться. «Фініш» може настати на різних етапах подорожі: Коли запустиш продукт — коли опублікуєш книгу — коли збереш гроші — коли дійдеш до ключового етапу — коли тебе куплять — коли компанію закриють — коли компанія стане відкритим акціонерним товариством — коли закінчиться квартал… Преса любить писати про це в заголовках, а ми любимо таке читати. Але епітети відволікають нас від усвідомлення факту, що йдеться просто про абстрактні верстові стовпи. Такі моменти, незважаючи на всю їхню серйозність, мало чого нас учать.
Одна з найдивніших складових підприємництва — належність до громади, одержимої стартами та фінішами. Інвесторів, як правило, цікавлять лише старти (коли вони можуть інвестувати) та фініші (коли вони отримують прибуток). Так само історії, як правило, пишуться лише про резонансні справи. Навіть серед підприємців чи керівників великих компаній те, що задумувалося як мережа підтримки, урешті стає луна-камерою. Ніхто не хоче говорити про невпевненість у собі та про сумніви, які її живлять. Кожен бізнес «розвивається чудово»… аж до самого краху. Усі ґулі, набиті в дорозі, переживаються на самоті. Більша частина подорожі не потрапляє в літописи, тому що вони були б непривабливими й занадто відвертими.
Як молодий підприємець, я завжди був зациклений на стартах та фінішах. Як менеджер, я намагався найняти людей, які прагнули подорожі, а не конкретного результату. Що глибше я занурювався у світ стартапу, то більше хотів працювати без сенсаційності. Коли подорож сприймається як сувора реальність, краще відчуваєш свій потенціал.
Згодом я працював як інвестор із десятками підприємців на різних етапах побудови компанії, і зрозумів, наскільки руйнівною насправді була їхня зосередженість на стартах і фінішах. Коли відзначаємо чужі успіхи, ми схильні робити висновки з кардинально відредагованої історії, що просто виключає середину шляху. А що в середині? Нічого вартого газетних заголовків — але все важливе. Наша війна з невпевненістю в собі, американські гірки з дедалі помітнішими успіхами та поразками, мирською метушнею та цілковитою анонімністю.
Про середину рідко розказують, і від виснаження все зливається в одну розмиту пляму. Нам залишаються поверхневі версії правди, відредаговані для егоїстів і пустодзвонів. Успіх незаслужено пов’язується з тими моментами, які ми хочемо пам’ятати, а не тими, які ми вирішили забути. Найгірше те, що, коли всі інші навколо нас увічнюють міф про прямий шлях від початку до кінця, ми починаємо вважати, що наша мандрівка повинна виглядати саме так. У нас залишається хибне уявлення про те, що успішна подорож — логічна. Але так ніколи не буває. Не дозволяйте чужим розповідям спотворити ваше розуміння подорожі! Наслідувати чужу історію — це все одно, що діяти за сценарієм, із середини якого вирвано сторінки.
Ми не говоримо про плутанину посередині, тому що ми не пишаємося бурхливістю власного творення та вчинками, які ми часом коїли з відчаю. Розповідаючи про випробування, через які ми пройшли, ми підриваємо власне его. І, нарешті, середина подорожі — не тема для гучних заголовків.
Середина не дуже приваблива, але вона все пояснює і сповнена звершеннями, важливими для досягнення всього, що ми запланували на початку. І пора вже говорити про це.
Шлях до створення продукту чи послуги відображається на результатах так, як ми навіть не могли сподіватися. Його значення важко переоцінити.
Погляньте на продукти, якими ви користуєтеся у повсякденному житті — вони прості чи складні? У них багато функцій — чи лише ті, які вам потрібні? Користуватися ними — справа приємна чи буденна? Досвід використання чужого витвору залежить від шляху, який пройшов його творець. Успіх продукту чи послуги зумовлено не пластиком, металом чи пікселями. Його зумовлює продуманість і жорсткий вибір, який роблять виробники — динаміка команди, наполегливість, організаційний дизайн (і його зміна), обмеження, битви та цінності, які визначали вибір шляху.
У цій книзі йдеться про те, як із непевності та глибокого відчаю щодо власної здатності вдосконалити команду і продукт — а також самого себе — нарешті постає розуміння. Ця книга покликана допомогти вам пережити творчий процес, коли раптом забракне ентузіазму, визнання чи відчуття значущості.
Кілька років тому я спробував зрозуміти, що засновники та керівники нових сміливих проектів на своєму шляху роблять такого, про що вони потім не говорять. Я прагнув відстежити методи «знеболення», тактику оптимізації та підприємницькі інстинкти, які не лише допомагають їхнім командам пройти шлях від початку до кінця, але й процвітати.
Ця книга — екстракт записів, нотаток, зроблених на ходу, та стислих формулювань «на згадку», які я робив упродовж семи років. У ній висвітлено унікальні ідеї, що виникали в залах засідань, під час опівнічних телефонних розмов із членами команд, що вирішували кризові ситуації, під час безсонних ночей у роздумах про тяжкі рішення, на сеансах брейн-стормінгу з підприємцями, а часто й на борту авіалайнерів. Перспективи огляду, охоплені в цій книзі, визначено досвідом роботи з багатьма різними людьми та колективами: від підприємців — до письменників, від невеликих агенцій та стартапів — до мільярдних компаній, що трансформують свою галузь. Коли мене зачаровувала якась тактика чи принцип, я хапав її й обговорював із іншими людьми, щоб отримати зворотний зв’язок чи прийти до ще кращих ідей, а ті, що пройшли добір, потрапили в цю книгу. На наступних сторінках викладено знання, якого я дійшов у результаті численних співбесід, особистих зусиль та відносних перемог, а також із співпраці з багатьма підприємцями, яких я консультував упродовж багатьох років. Хоча ці знання розбито на розділи, ця книга схожа радше на шведський стіл, ніж на обід із шести страв. Я закликаю вас переходити до будь-якої частини подорожі, що найбільше вас цікавить наразі, орієнтуючись за змістом книги.
Я сподіваюся, що ці знання зміцнять вашу впевненість, підтримають ваші плани і змусять сумніватися у своїх припущеннях — бо все це було зі мною. Адже ви прагнете мати вплив те, що для вас найважливіше — а ця книга висвітлить вам шлях від старту до фінішу.
