15 лютого на нас чекатиме концертний проєкт «Стріли Амура» в рамках виставки «Золотом, кольором, світлом», присвяченої 175-річчю Вільгельма Котарбінського у Музеї Ханенків.

Вільгельм Котарбінський досить довго мешкав у двокімнатному номері готелю «Прага» у центрі Києва. Одна кімната була спальнею, друга — майстернею.

Київські меценати Терещенки та Ханенки замовляли Котарбінському роботи, а також запрошували декорувати їхні будинки. Для особняка Богдана та Варвари Ханенків Котарбінський створив парні роботи «Жінка з голубами» та «Жінка з глечиком», мальовничий фриз і 12 панно у «Червоній вітальні».
У Києві знайти Котарбінського легко, навіть шукати не потрібно. Просто завітайте у четвер до Музею Ханенків на виставку «Золотом, кольором, світлом», присвячену 175-річчю Вільгельма Котарбінського, та суголосний їй концертний проєкт «Стріли Амура».

Київ Дейлі запитав авторок цього проєкту, співачку, заслужену артистку України Марію Кононову  та піаністку, лауреатку міжнародних конкурсів Олену Степанюк про те, як вони будували свої музичні теми і програму навколо постаті Котарбінського та Музея Ханенків.

Розкажіть про ідею цього концерту і з чого все почалося. 

Марія Кононова: Нас запросив долучитися до проєкту координатор концертної програми Музею Ханенків Олександр Жук, концерт відбуватиметься в рамках виставки, яка називається «Золотом, кольором, світлом», присвяченої 175-річчю відомого польсько-українського художника Вільгельма Котарбінського. 

Олена Степанюк: Спочатку ми планували концерт зовсім не про «Стріли Амура»… 

Марія: Тут треба додати: на жаль, в Музеї зараз повноцінної виставки не відбувається, але щочетверга для відвідувачів експонується одна або декілька робіт Котарбінського з колекції музею (частини плафону, акварелі або картини). Так, 15 лютого буде представлено частину розписаного Котарбінським плафону під назвою «Амур з луком». 

Олена: Це —  Музей воєнного часу. 

Марія: Так, і саме в цей четвер екпозицію буде доповнено концертним проєктом, в якому ми намагалися відтворити атмосферу того київського періоду, в який жив і писав Котарбінський, «розкрити» тематику його в творчості загалом і зміст цієї картини. 

Олена: Можливо, це — просто наша рефлексія, те, що ми дізналися про митця та його оточення. В нас вийшло чотири логічних частини концерту.

Марія: Своєрідний камерно-вокальний цикл, присвячений нашим рефлексіям, що виникли на основі ознайомлення з творчою постаттю митця.

Олена: спочатку ми вирішили ознайомитися з польською музикою, оскільки Котарбінський є етнічним поляком, говорив польською, як і багато митців, які населяли Україну наприкінці ХІХ–ХХ сторіччя. Так ми занурилися у польський контекст, де з подивом віднайшли багато творів на українську тематику, тексти і, зокрема, звернули увагу, що типово український музичний жанр «думки» саме в творчості поляків досяг академічної зрілості, поширився Європою і згодом проник до французької музики (під назвою «reverie»).

Марія: Цікаво, що у вокальній музиці Шопена думці відведено важливе місце. Ми й гадки не мали, що Шопен рефлексував на українську тематику, працював із текстами Богдана Залеського і вивів жанр української думки на високий мистецький рівень. 

Марія: Так само в пошуках думки ми знайшли в Лео Деліба оперу, що відображає нібито галіційську, себто українську, тематику, головною героїнею якої є дівчина Кася. Опера так і називається «Кася» («Kassia»). Власне, думку Касі ми також будемо виконувати на концерті. Звичайно, музична образність і жанрова основа цього твору більше відповідає польській жанровій системі, зокрема твір побудовано на ритмах мазурки, але тематична спорідненість з українською мелодикою досить виразна. 

Тобто українська музика вже тоді була вписана в європейський контекст?

Олена: Так, навіть, інтонації, спів, співпереживання. Вони дуже перегукуються. Шопен писав свої пісні для голосу з фортепіано на вірші польських поетів, один із них Богдан Залеський, який вважається поляком, але за походженням українець. 

Марія: В період підготовки програми ми навіть змушені були її скорочувати, стільки цікавих тематично творів було віднайдено. На жаль, формат концерту має часові обмеження. 

Олена: Можливо, програма на перший погляд здається трохи мозаїчною, фрагментарною. 

Марія: Але вона містить в собі своєрідні константи — своєрідні ключі для обдумування, рефлексування і шляхи для подальшого пошуку музичної образності того періоду. 

Давайте «пройдемось» за програмою. Перша частина: Шопен, Етюд, Мазурка. 

Олена: Програму відкриває життєрадісний п’ятий етюд. Потім ля мінорна Мазурка Шопена, дуже відома. 

Марія: У версії Поліни Віардо, яка товаришувала з Шопеном, музикувала разом із ним, виконувала його музику в концертах. Поліна Віардо створила 12 вокальних мазурок на музику Шопена, одну з них («Пташку» – «L’oiselet» на вірші Лео Поме) ми і виконаємо. Перший тематичний блок присвячений саме польській музиці, для того, щоб відобразити польську атмосферу, в якій зростало багато митців того часу, зокрема і Котарбінський. Наступні блоки концерту присвячено польсько-українським мистецьким зв’язкам, адже у мистецькому середовищі доби кінця ХІХ – початку ХХ ст. українське мистецтво тісно перепліталось із польським; в Україні жило багато поляків, багато українців ще відчували своє польське коріння, знали мову; тому і література українська, і музика мали сильний взаємозв’язок і спільні риси. 

Досвід Шопена схожий на досвід сучасних українців. 

Марія: Так, абсолютно.

Олена: Саме Котарбінський: Польща, Рим і потім Україна. 

Марія: А потім Україна. От власне тому перший блок програму в нас для того, щоб показати знакові польські жанри: мазурка, пісня. 

Другий блок: Лисенко, Шопен, Січинський, Бонковський, Деліб. 

Марія: Так, другий блок присвячено експонуванню українського жанру думки в творчості українських, польських та французьких авторів. У французькому варіанті — rêverie. Можна сказати, що через Шопена цей жанр проник у французьку музику. І, знову ж таки, через Шопена, який «академізував» народний жанр, думка на іншому, професійному, рівні постала у творчості Лисенка, у творчості  Січинського, Бонковського та інших авторів. 

Ми розпочинаємо цей тематичний блок однією з вокальних «Думок» Шопена і показуємо, як жанр інтерпретується Делібом (Думка Касі з опери «Кася», де превалює своєрідна «салонність») і як відображається в творчості українських композиторів (з опорою на народну мелодику). Ми проводимо багато паралелей і бачимо, в творчості яких композиторів, наприклад, дуже виразний вплив фортепіанної творчості Шопена, а де відображено суть самого жанру, що формувався на основі народної пісенної творчості. 

Олена: Так, салонність є важливою ознакою того часу, адже домашні музикування, домашні концерти були дуже популярними в той час. Зараз вони відроджуються, до речі, наш концерт в Музеї ми теж будемо вважати салонним музикуванням, Ханенки нас запрошують на Котарбінського.

Третій блок. Чому Лятошинський, Косенко,  розумію, але ж — Шимановський, Степовий. Розкажіть будь ласка

Марія: Тому що це відображення доби Модерну в Україні — демонстрація духу часу, в якому жив і творив Котарбінський. Це – сучасна йому музика. Це — сучасне мистецьке середовище і митці, які також є етнічними поляками. Шимановський  навчався, жив і творив в Україні довгий час. Степовий є етнічним поляком. Рильський — представник відомого польського роду. Косенко, який як композитор, формувався під впливом Шопена. Лятошинський — відомий представник музичного мистецтва цього періоду. 

Олена: Третій блок у нас вимальовується у загострено драматичних відчуттях. Стан тривоги, психологічного дискомфорту, філософські питання про сенс життя резонують з настроєм «Стріл Амура» , але це контекст… Очевидно, історія рухається по спіралі, ми ж на власні очі зараз бачимо як перегукуються, а багато в чому й повторюються, бурхливі 20-і роки ХХ ст. з нашим часом. Трагічні екзистенційні настрої почуємо в творах Лятошинського, Шимановського, Косенка і Степового.

Дивіться: перший розділ — жанри. Другий — Думки, третій…

Марія: Модерн. Відображення епохи, сучасної Котарбінському. 

Четвертий розділ? 

Марія: Абсолютна присвята виключно Амуру, оспівування Кохання в чистому вигляді. Це присвята творчості Котарбінського, і відображення тематики плафону «Амур з луком». Котарбінський часто відтворював античні, міфологічні образи, в якомусь сенсі – це своєрідна спроба втечі від песимістичної реальності початку ХХ століття до атмосфери казки, до міфологічних сюжетів, де панує прекрасний світ ідеального. 

Тобто… все продовжується романтизмом. 

Олена: не думаю, що продовжується, скоріше перегукується з ним.

Марія: І, звичайно, тут є пряме посилання до Амура. Всі ці прекрасні твори — можна сказати, хіти оперного мистецтва, відомі, дуже красиві. Можна сказати, що четверта частина — Ода коханню.

Що вас вразило, коли ви готувалися до концерту? Постать Котарбінського? Ще щось?

Олена: Так, постать Котарбінського, його творчість занурили нас у дивовижну подорож у часі.

Марія: І світ його образів. А також усвідомлення того, скільки нам ще потрібно відкривати «забутого» як мистецькому поколінню і це відтворювати — і в музичному мистецтві, і в образотворчому, і в літературі.

Можна сказати, що наше таке занурення у відтворення цього періоду відкрило багато нового про нас сьогоднішніх. І про сучасне музичне мистецтво і про атмосферу, яка зараз панує. 

Звичайно, цікавим і новим для нас стало знайомство з польсько-українськими мистецькими зв’язками і їх відображенням у світовій музичній культурі.

Які б мали бути ваші наступні концерти в Музеї Ханенків? Давайте помріємо. 

Марія: На концертній естраді у нас досить великий пробіл, наприклад, у вивчені музики бароко, саме українських авторів. Власне, світських кантів XVIII століття. Так само не часто у нас виконується українська камерно-вокальна музика, ні оперна. Я би хотіла більше виконувати саме української музики. І мені би хотілося виконувати і сучасних авторів, які пишуть сьогодні. 

То якщо Музей вас запросить…

Марія: Так, ми з задоволенням. 

Координатор концертної програми Музею, завідувач науково-освітнього відділу Олександр Жук підсумував розмову з виконавицями:

Контекст:

З виставкою Котарбінського в Музеї Ханенків почався експеримент. Є така світова традиція: один раз на тиждень музеї працюють за зміненим графіком. Музей пізніше відкривається, але зачиняється також пізніше, щоб люди мали можливість прийти до музею після робочого дня. 

Ми вирішили зробити це в контексті виставки Вільгельма Котарбінського, обрали саме четвер днем, коли Музей буде працювати трошки довше, ніж зазвичай, до 19:30, і саме в цей день ми виносимо один або два предмети колекції творів Котарбінського, яки зберігаються в музеї Ханенків. Завдяки цьому ми проведемо концерт у четвер. Котарбінського я вважаю одним з найяскравіших представників модерної школи кінця XIX початку XX століття. 

Концерт:

Програма концерту підкреслює те, що й виставка, й концерт присвячени  тому, що відбувалося в Києві доби Котарбінського. 

Поза контекстом:

Коли ми обговорювали концерт, напевно робили наголос на поєднанні польськой та українськой музики та історії того часу. Цей концерт — частина Музею, цього будинку, частина київської історії, бо Котарбінський — для мене все ж таки київський митець.

• Що: концерт «Стріли Амура»
• Коли: 15 лютого, о 18:00
• Де: Музей Ханенків, квитки.