До моїх улюблених вистав – це « 1900-й», «Саша, винеси сміття!» і, звісно , «Різдвяна історія» в Василька, «Молочайник» в ТЮГу (або в ТЮЗІ, це залежить), та “Попіл мрій” в Лютому театрі (майже все, що я бачила в Одеських театрах, добре, але це ті, на які би я сходила ще раз) — додалася ще одна.
Перед Великоднем все ніби затихає, бо життя оновлюється, а йому на це потрібен час. Але передбачаю, що чим далі, тим більше в нас буде активності на свіжому повітрі, бо вже справжня весна, майже літо, як завжди в нас воно й буває… — з нами Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Що робити, коли надворі посеред квітня сніг та шалений вітер? Звісно, ходити до театрів та на виставки. Що до екскурсій, то на ваш розсуд, хм… А ще в нас Песах та Великдень, і взагалі весна, — з нами Марія Галіна та Одеса Дейлі.
Бурхливі дні продовжуються. Святкуємо День Театру. Весна, всі займаються рослинками, та милуються магноліями та сакурой. Ми працюємо, — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Сьогодні буде коротко, бо є певний зворотній зв’язок – чим більше подій, тим менше окремого часу на кожну. Але все ж таки варто написати про три виставки, що відкрилися минулого тижня.
День поезії в Одесі насправді перетворився на тиждень: бо Одеса, як вам відомо, місто літератури ЮНЕСКО, ну і взагалі літературне місто. Дня не вистачить.
