Про те, як живе український театр під час війни, — репертуар, глядачів, казку про «Рукавичку» та девʼять кішок розмовляють керівниця літературно-драматургічної частини Одеського театру юного глядача імені Юрія Олеші Лілія Штекель та письменниця Марія Галіна.
Чим ближче жовтень, тім більше подій. Частково вони приходяться на першу половину тижня, й ми встигаємо лише відмітити, що вони були, але багато чого нам ще варто чекати, — з нами «Говорить Одеса» та Марія Галіна.
Друга половина тижня в Одесі як завжди, насичена, але події, що варті уваги, мають місце не тільки в вихідні, тому одразу скажу, що ми пропустили, щоб потім шкодувати, — пише з Одеси Марія Галіна.
Сьогодні я розповім про ті події першої половини вересня, які мені вважалися найцікавішими, і на яких я встигла побувати: про одну – виставку робот Матвія Вайсберга та Даумантаса Леваса Тодесаса в музеї Західного та Східного мистецтва ви вже читали тут: Вайсберг-Тодесас, а зараз про інші, не менш важливі.
Розповідає Марія Галіна: друга половина тижня в Одесі буде дуже насиченою, вам буде важкенько обрати собі щось до вподоби і не пропустити щось не менш привабливе. Тому дивиться уважно. Важливо: Жадан на нас ще чекає, коли саме, напишу пізніше.
Це — цикл розмов про Одесу письменниці Марії Галіної. Одесу літературну, музейну, культурну…. Третя розмова справжньої письменниці з докторкою філософії — про одеські міфи й те, яка ж вона, справжня Одеса.
2 вересня в Одеському Художньому музеї (Софіївська, 5а) пройшов творчий вечір одеського художника та скульптора Михайла Реви, присвячений відкриттю виставки «Дослідження Зла». Це можна вважати офіційним відкриттям виставки; закрите, скажімо так, відкриття для преси та провідних меценатів, відбулося за день до того, ще одне, «відкрите відкриття», має відбутися сьогодні, тобто третього вересня о 15-й. Тому зараз я й поспішаю якось втиснутися між отими двома відкриттями, щоб розповісти про те, на що треба очікувати відвідувачам та поцінювачам.
2 вересня в Одесі визначають день міста. Насправді на території нинішньої Одеси люди почали селитися ще в античні часи, а місто Хаджибей тут існувало якнайменше з початку п’ятнадцятого століття. Але назва Одеса вперше з’являється в написах 10 січня 1795 року; тобто дата народження нашої красуні суто умовна, але приємна – море та повітря ще тепле, а курортники зазвичай вирушають додому, залишаючи простір постійним мешканцям. Але цього року, як і минулого, обставини незвичайні.
В цю п’ятницю в Одеському Художньому Музеї водночас відбулось відкриття двох виставок з циклу «Мови війни» — «Великі луги, рясні трави» художниці Kinder Album та «Вівтар небесного війська» Альбіни Ялози.
