У сутінках київських пагорбів, де архітектурна плоть міста здригається під тягарем століть, а кам’яні химери Владислава Городецького вдивляються у вікна театру  Франка, розгортається дійство, що заперечує саму природу театрального затишку та релігійного катарсису.