Театральний простір Тео на Воєнному узвозі відкрився вперше з того часу, як поблизу влучила російська ракета.

Тут треба сказати, що сам простір не дуже постраждав завдяки тому, що він розташований у старих винних підвалах (не певна, чи працює зараз розкішна винна лавка та внутрішній затишний дворик).  А така локація мов би пропонує відповідні творчі рішення – я би сказала, певну вишуканість, навіть елітарність вистав і музикальних вечорів. Але відкриття стало справжнім подарунком – Одеський перформер Євген Баль – «митець, учасник та організатор музичних, театральних і перформативних проєктів, автор пісень і співак гуртів Трин-Трава, Mr.Skatkov і Брати Баль, займався експериментальною фотографією, зіграв понад сорока ролей в театрі і кіно» (с) поставив на сцені Тео моноспектакль «Урок Фауста» за мотивами Гете – сам автор спектаклю, режисер, декоратор та актор був один за всіх – за Фауста, Мефістофеля та Маргариту, Єлену і навіть за Голос З Гори.

Але сценами з Фаусту автор спектаклю не обмежився – він також познайомив нас з історією Фауста (реальна людина, алхімік та чародій, вперше згаданий на початку шістнадцятого століття, він займався тим же, чим Леонардо да Вінчі – їздив по замках та розважав вельмож алхімічними дивами та   перформансами, його згадував Мартін Лютер, а першу п’єсу про нього написав, як не дивно англієць Крістофер Марло). То глядачі, яких на жаль було не так багато, як би хотілося (мабуть через хиби комунікації) мали можливість заодно познайомитися з історичним і літературознавчим аналізом п’єси (мовби такі маргіналії, коментарі на полях спектаклю), а також зі порівняними характеристиками різноманітних перекладів (Баль використав для свого спектаклю класичний вже переклад Івана Франка, але торкнувся й інших робіт). То була чиста інтелектуальна двогодинна насолода, і треба сказати, що Баль не обмежився першою частиною, а  познайомив нас з другою, яка завжди залишається у тіні (вона таки дивна). Тобто збіглося все – локація, публіка, постанова і виконавець. Треба сказати, що Тео взагалі дуже френдлі локація, атмосферна, з унікальним лицем, і якщо вона повернеться в наш культурний простір, я буду дуже рада. А так я вважаю, мені дуже звезло, бо подій такого рівня багато не буває.

Текст: Марія Галіна