В Київському академічному Театрі на Печерську продовжується серія прем’єрних показів вистави «Твій Хтось» на основі матеріалів з листів, щоденників та фрагментів творів Лесі Українки (режисерка – Олена Лазовіч, у головній ролі – Аліка Бурим). 

«Як може бути, щоб тіла ходили вкупі, але душі двома шляхами й врозтіч?»

Минулорічний ювілейний рік презентував та вивів на театральнo-мультимедійні сцени країни моду на рефлексію за Автором. Нещодавня «тиха» прем’єра Театру на Печерську демонструє не просто ще одну авантюрну спробу перевтілитися у видатну людину на сучасний лад, а, щонаймні, справжнє документальне дослідження. 

Як відомо, для того, щоб повністю дізнатися людину, необхідно спершу зазирнути на тіньову сторону її місяця. Режисерка Олена Лазовіч та акторка Аліка Бурим не злякалися всебічно дослідити з можливих особистих ракурсів образ Лесі Українки: саме тому він постає чимось незвичним (можливо, й гіпер-реалістичним), хоч і водночас людським та земним.

Ми бачимо передусім стрімку, динамічну, кохану та закохану молоду жінку, поведінка якої м’яко деконструює міф про «закам’янілу» хворобливу мисткиню, що несе вагу ментального страждання протягом всього життя.

Тож, її хвороба – аж ніяк не табуйована тема, вона – радше даність, той хрест, з яким «stoned-мисткиня» впевнено йде  вперед. На цьому шляху – виокремлена історія кохань: «нормальні» стосунки з неоднозначним по статусу науковцем-музикознавцем Климентом Квіткою та «quasi-девіантні» відносини з одним із перших білоруських марксистів Сергієм Мержинським. Словом, життя видатної письменниці, яке видається «яскравим» навіть на сучасний смак.

Її любов, здібність до почуттів – вже є таким незвичним для традиційного, «хрестоматійного» (але не для живої людини) сприйняття Лесі Українки. Це – скоріше свідчення про її душевне здоров’я, що викликає жагу до життя, всупереч усім фізичним вадам.

У рішенні творців вистави Леся постає не тільки як жінка-літераторка, але і як піаністка, яка до прогресування хвороби мала хист до музики (в декількох амплуа), свідоцтва чого є музеї письменниці й поетеси на її малій батьківщині. 

У Аліки Бурим – «її» Леся сьогоденна: жива, пластична, мінлива. Бачення режисерки Олени Лазовіч та сценічних «супутників» головної героїні (у ролі Сергія Мержинського – Григорій Бакланов, натомість роль Климента Квітки виконує Олександр Бондар) – відкриває обличчя мисткині, яке протистоїть безликому голосу «зверху», що зачитує загальновідомі факти її біографії. Подібне протистояння живої особистості та неживого схематизованого образу Лесі з підручників розгортається протягом всієї вистави. Саме звідси розкривається чуттєвість образу героїні, яка робить її жіночною та пристрасною, а тілесна захопленість у побутових епізодах додає ще більше радості життю, всупереч перманентним для людей стражданням, очікуванням та екзистенційним пошукам. 

Делікатна сценографія Катерини Маркуш, світлові рішення Олександра Безверхого та відеопроекції провокують до інтерактивності дійства: так, на початку вистави деякі глядачі «вимушені» спочатку несміливо, а потім більш жваво приєднуватися до гри, з якої починалися зустрічі та відкривалися нові слова у середовищі Лесі Українки. Переживши легкий шок від руйнування стіни між сценою і глядачами, кожен для себе вирішує, приєднатися чи ні, і що саме сказати, якщо жереб перейде до нього. І в такій ситуації приходять лише слова із самої глибини душі. 

Вистава, що постала на сцені Театру на Печерську, продовжує досвіди (ба більше – вже традиції) театру з використанням музики у живому виконанні. Мобільність та гнучкість матеріалу у «Твій Хтось» наближує епоху Лесі до нашого слухового досвіду: своєрідний (чи, вірніше, один із багатьох) спосіб зробити Лесю «людською». Тут і розгортання структури вистави в деяких випадках відбувається за музичними принципами, де вже моменти звукопису – буцімто хвилі потаємного емоційного нерву: Й. С. Бах поряд з Томом Вейтсом у зворушливих виконаннях Олександра Бондаря та, відповідно, Григорія Бакланова, тримають увагу та концентрацію щільніше. Невипадковим є і завершення вистави музикою українського генія, де естетичне відчуття присутності «поетичного» (від грецького «poiesis») у музиці є співом світу про самого себе. 

Загалом, автобіографічність з ненав’язливою імплементацією фрагментів творів у загальну структуру вистави дають можливість «відчути себе Автором», – себто, подивитися на видатну поетесу зсередини, немовби з її розплющених від радощів очей, лежачи при тім в постмодерній темряві кінотеатру віртуальної реальності.

Текст: Іван Матлаєв

Фотографії: Олександр Зубко

27 лютого, 13 та 15 березня:

«Твій хтось». Листи, щоденники та твори Лесі Українки.                                                                 

• Режисер – засл. арт. України Олена Лазовіч.
• Художник – Катерина Маркуш.
• У ролях: Леся Українка – Аліка Бурим, Сергій Мержинський – Григорій Бакланов, Климент Квітка – Олександр Бондар.
• Художник зі світла – Олександр Безверхий.
• Художній керівник театру – засл. арт. України Олександр Крижанівський.

Київський академічний Театр на Печерську, вул. Немировича-Данченка, 5