10 вересня 1994 року на честь 100-річчя Олександра Довженка був заснований централізований архів українського кіно – Довженко-Центр.
Довженко-Центр є правонаступником Київської кінокопіювальної фабрики, що в СРСР забезпечувала союзні республіки прокатними копіями закордонних і радянських фільмів.
Сьогодні Довженко-Центр – єдиний в Україні член Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF).
Довженко-Центр був режимним об’єктом. З 2017 року тут проводяться регулярні публічні події, а минулоріч заходи Центру відвідали понад 55 000 осіб.
Довженко-Центр складається з Фільмофонду, Кіноархіву, Музею кіно, Медіатеки та Кінолабораторії.
Колекція фільмів складається з понад 6000 назв (56 043 одиниць зберігання).
Голова фільмофонду Ніна Степанова працює із плівкою понад півстоліття.
Найстаріший фільм, що зберігається в фондах Довженко-Центру — нітратна плівка 1909 року. Найстаріший художній фільм українського радянського виробництва – 1922 року.
В 2019 році до Центру приєдналася найстаріша українська державна студія анімаційних фільмів – Укранімафільм
Бібліотека кіноархіву містить понад 2000 найменувань книг з історії українського та радянського кіно, періодичних видань про кіно та культуру, каталогів і брошур кінофестивалів тощо.
На базі Довженко-Центру діє єдина в Україні кінолабораторія. Тут виготовляються чорно-білі та кольорові 35 мм копії фільмів, здійснюють технологічну реставрацію та оцифровку кіноплівки.
Останнім фільмом, що друкувався для кінотеатрів на плівці, були «Кіборги».
Довженко-Центр має власне видавництво, в якому вийшло майже 30 книг, DVD та буклетів. Книги “ВУФКУ. Lost&Found” та “Антологія української кінокритики 1920-х” (Том 1 і 2) отримали премії Книжкового Арсеналу.
З 2017 року на базі Центру працює перформативна платформа «Сцена 6» – майданчик для розвитку незалежних театрів.
Масштабний проект «ВУФКУ. Lost & Found» не лише представив власне багаторічне дослідження науковців Довженко-Центру, а й став виставкою-відкриттям Музею кіно у 2019 році.
Виставка «Алієнація» – перша міжнародна кіновиставка, присвячена творцеві легендарного Чужого Г. Р. Ґіґеру, створена у співпраці з Посольством Швейцарії.
Довженко-центру та British Council Ukraine започаткували навчальну програму для композиторів Envision Sound. Менторами та гостьовими лекторами серед інших були композитори Майкл Прайс (серіал “Шерлок”, володар “Еммі”), Нейніта Десаї (Бі-бі-сі, HBO та ін.) та Алла Загайкевич (володарка “Золотої Дзиґи”).
В закордонних кіноархівах за останні 5 років було віднайдено та повернуто в Україну три фільми, які раніше вважались утраченими: “Тарас Трясило” (з Франції), “Людина і мавпа” (з Японії), “Свині завжди свині” (з Німеччини).
Довженко-Центр регулярно влаштовує кіноклуб OLDSCHOOL – ретроспективи українського кіно, зустрічі з авторами та учасниками знімальної групи.
Центр заснував програму Культурфільм, що представляє собою лекції видатних дослідників, кінознавців, культурологів України та світу.
У 2019 році Довженко-Центр провів 34 події в Україні, за кордоном – 36 ретроспективних заходів.
Довженко-Центр започаткував формат музичних кіноперформансів, під час яких відреставровані німі стрічки демонструються на великому екрані у супроводі сучасної музики. Цикл отримав назву КОЛО ДЗИҐИ.
Довженко-Центр проводить НІМІ НОЧІ – найбільший фестиваль німого кіно і сучасної музики у Східній Європі. У 2013 року Довженко-Центр став головним партнером показів, а згодом – єдиним організатором фестивалю.
В Довженко-Центрі зберігаються особисті архіви відомих діячів кіно, зокрема Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Івана Миколайчука, Борислава Брондукова, Богдана Ступки та інших, оригінали макетів діафільмів, виготовлених на кіностудії «Укркінохроніка», кінотехніка.
Медіатека Довженко-Центру робить публічними архівні матеріали. В 2019 році запустила сайт vufku.org, де розмістили текстові і візуальні матеріали про всі втрачені і збережені українські фільми 1920-х років.
Довженко-Центр – це культурний кластер. Наші резиденти – KoRa, Дикий театр, ГогольFest, ЕТЕР, Довженко.Книги.Кава.Кіно, Інституція Нестабільних Думок та Ruban Production ITP.
