Наталія Бельченко знайомить читачів Kyiv Daily з польськими поетами, які народилися у вересні: Кшиштоф Шатравський, Чеслав Янчарський, Єжи Фіцовський, Павел Куб’як, Юліан Тувім, Томаш Яструн, Ельжбета Ліпінська та Марія Бігошевська — 8 вересневих поетів Польщі.
З поетом, перекладачем і музикантом Кшиштофом Шатравським я познайомилася на поетичному фестивалі в Познані. За образами його лірики вловлюєш мелодію, а сам простір наче стежить за тобою з рядків. Його ізовірші режисер Януш Моргенштерн використав у фільмі «Менше зло». Ще кілька поезій Кшиштофа Шатравського в моєму перекладі можна прочитати в часописі «Простори».
Ледь не кожного місяця ми згадуємо когось із поетів групи «Волинь». Чеслав Янчарський, який народився в маєтку свого прадідуся на Рівненщині, стояв у її витоків. Спочатку він навчався у Львівському університеті, потім – у Варшавському. Він відомий також як перекладач з російської мови, а свої головні нагороди отримав як дитячий письменник – автор 75 книжок для дітей.
Про Єжи Фіцовського я дізналася на Фестивалі Бруно Шульца в Дрогобичі. Його книгу про Шульца «Регіони великої єресі та околиці» переклав Андрій Павлишин. Єжи Фіцовський захоплювався культурою ромів, під кінець сорокових майже два роки подорожував з табором, переклав і видав твори ромської поетки Папуші; про неї я колись прочитала в поемі Ліни Костенко «Циганська муза». Перекладав також народну єврейську поезію. Він, поляк і католик, дуже переймався долею євреїв під час Другої світової. В місяці, який невіддільний від спомину про Бабин Яр, є потреба згадати його вірш про Голокост.
У містечко П’ястув під Варшавою, – яке вдвічі менше за кількістю населення, ніж Ірпінь, – я потрапила у свій перший приїзд до Польщі. Поет Павел Куб’як влаштував там виступ учасників поетичного фестивалю VIII Світовий День поезії. Він і тепер проводить поетичні зустрічі, а ще він – співперекладач на польську двох антологій в’єтнамської поезії.
Юліан Тувім – один з найпопулярніших поетів міжвоєнного десятиліття. Співзасновник легендарного літературного кабаре «Під Пікадором» та поетичної групи «Скамандр». Під час Другої світової він мешкав у еміграції, зокрема, в Румунії, Франції, Португалії, Бразилії, а також у Нью-Йорку. У варшавській синагозі Ножиків мені випало почути поему Тувіма «Ми, польські євреї» у виконанні знаного актора та режисера Анджея Северина. Цей твір Тувім присвятив своїй матері, яка загинула у Варшавському гетто. Написав його в еміграції 1944 року.
Обидва батьки Томаша Яструна були поетами. Батько народився в селі Королівка, зараз це Борщівський районТернопільської області. Сам Томаш Яструн належав до «Солідарності», брав участь у серпневому страйку на Гданській верфі. Репортажі зі страйків публікував у непідцензурних виданнях. Та значну частину його доробку становлять вірші про кохання.
Ельжбета Ліпінська народилася у Варшаві, але закохалася у Вроцлав і мешкає там. Своє ім’я отримала на честь прабабці. З її поезією я зустрілася, коли перекладала тексти для двомовного видання «Ukraińska nadzieja. Українська надія».
Марія Бігошевська – не тільки літераторка, а й знається на картах Таро. Її мати нагороджено медаллю Праведників народів світу, а батько був учасником Польсько-більшовицької війни 1920 року, солдатом Варшавської битви. Сама Марія була редакторкою газети «Вільний голос», яка виходила під час І з’їзду делегатів «Солідарності».
Кшиштоф Шатравський
Народився 1 вересня 1961 року в Кетжині.
Коли спливає час
ось чорно-білі метелики складають крила
ми виходимо, питання та відповідь
жодних планів на вечір
не забудь про квіти
і нагодуй собаку, він так важко переживає самотність
двері, замок
завіса світла
і така тиша над нами що можна почути
як збігає крапля по склу і нічого вже не має
бути крім того що вже було
а простір стає більшим ніж птахи в силі охопити
тріпотіння їхніх крил тоне в блакиті
навіть сумнів
тамує подих
Чеслав Янчарський
Народився 2 вересня 1911 року в Грушвиці, помер 19 травня 1971 року у Варшаві.
Кременець
З підвалів пахне холод
вишневий і хлібний
на помелі хмариння
летить іква ночі
Ми квас п’ємо в альтанці
де вицвів дах неба
на виході з провулка
рипить кринична корба
І чорні силуети
тіней попід стіною
лопочуть молитвами
між ковтунів осоту
В кущі запало сонце
на кам’яний нагробок
тим’ян повзе жадливо
мов хиже створіння
і котиться повільно
віск краплями долу
Єжи Фіцовський
Народився 4 вересня 1924 року у Варшаві, помер 9 травня 2006 року у Варшаві.
Післяєврейське
у неї є шафа з якої сукні
встигли ще вийти
але все одно б вийшли з моди
крісло з якого підвівся хтось колись
лише на мить
і її вистачило йому на решту життя
тарелі горщики сповнені голоду
але згодяться для їжі
досита
портрет убитої дівчинки
в живих барвах
могла мати ще отакий чорний стіл
в гарному стані
але не сподобався
сумний якийсь
Павел Куб’як
Народився 10 вересня 1950 року в Каржеві.
Такою люблю тебе
Мечі
Понад усе люблю, коли ти розплющуєш очі
і дивишся тишею зрілого вина;
і ось наче кристал, розмішаний в глибині,
несеш відповідь з самої серцевини.
А ще люблю, коли ти заплющуєш очі,
ніби хочеш сховати під повіками
шматочок щастя, тіло без подоби,
листя, яке має розгорнутися, і плід.
Юліан Тувім
Народився 13 вересня 1894 року в Лодзі, помер 27 грудня 1953року в Закопаному.
Віддаючи серце
Дарую я тобі моє бездомне серце.
Що хочеш з ним зроби.
Чи заміни своїм це безпритульне серце,
А чи зведи, згуби.
Подякує тобі це безпритульне серце
За власну смерть хоч би.
Томаш Яструн
Народився 15 вересня 1950 року у Варшаві.
Пупок
Не соромся
Свого пупка
Він – початок
Наше море
В нім як в мушлі чути
Слини моєї крапля
Блищить у ньому
Як діамант
Не соромся
Свого пупка
Він початок
І кінець маршруту
В ньому грудка землі
На прощання
Ельжбета Ліпінська
Народилася 23 вересня 1946 року у Варшаві.
Day after
Ми навчилися жити без них, але вони прийшли.
Нелегко вчитися жити з ними.
Застрягли нам кісткою в зманіжених горлянках.
Сталість більше не є порятунком.
Зміна – це панацея.
Читаю: в мирі світ мені незрозумілий –
і думаю про війну, а треба про кухню. Щосили намагаюсь
не впасти в параною, тож зосереджуюсь на готуванні.
Смачний обід анулює варварів.
Марія Бігошевська
Народилася 30 вересня 1951 року в Гнєзні.
Ініціація
тріпотливе мов горобець
задоволення їй даючи
занурюєшся в слизькість
слини
зворушений і напружений
вглиб
її руки на твоїй спині
вгамувалися в екстазі
тільки стегна ще
охоплені страхом
О ось тут про цикл Польські поети місяця розповідає авторка, київська поетка і перекладачка Наталя Бельченко.