16 вересня у програмі концерту Національного симфонічного оркестру України прозвучить прем’єра твору сучасної української композиторки Вікторії Польової «Буча. Lacrimosa». Диригент – Володимир Сіренко. 

Хтось мусив це зробити першим – оплакати, увічнити через мистецтво пам’ять про загиблих внаслідок звірств російських окупантів у Бучі в лютому-березні 2022-го. Світлини страшних подій, потрапивши в мережу, облетіли світ. Вже при самій згадці назви допіру маловідомого міста під Києвом стискається серце. Так несподівано мирна, зелена наша Буча у сосновому затишші перетворилася на другий Освенцім. Нам важко усвідомлювати бездонність зла і те, що гірша й куди більш страшніша ситуація напевно в окупованому Маріуполі чи Херсоні… Трагедія в Бучі стала першим великим потрясінням у цій війні, точкою неповернення, за якою – пустка. 

«Цей твір було написано після того, як я побачила фотографії страшних звірств, зчинених у Бучі, – розповідає композиторка. – Тоді я майже згоріла од відчаю, від неможливості жити далі. Це – споглядання того, як душі закатованих, зґвалтованих, розстріляних українців підіймаються до неба, як струмки. Це – свідоцтво втрати раю людяності. Це назавжди залишиться страшною раною. І цей твір – єдина можливість вижити для мене. «Попіл Бучі стукає у моє серце».

У перші дні російської збройної агресії в Україні Вікторія Польова перебувала у своїй київській квартирі й під звуки вибухів писала музику. Ця унікальна здатність трансформації енергії із «виходом» у творчість властива лише митцям. Дивовижно, як навіть найстрашніша реальність у художній рефлексії композитора обертається, зрештою, утвердженням життя й світла. «Тільки-но закінчила оркестровий твір «Буча. Lacrimosa». – написала на своїй сторінці у Facebook Вікторія 8 липня 2022 року. – Споглядання війни і її діянь. Не тільки, не тільки. Ще й щастя від того, що життя квітне, буяє попри все. І війна згине. І навіки згинуть ті, хто її розв’язав». 

У другій частині програми концерту прозвучить Симфонія №2 Яна Сібеліуса. Цей твір стане чудовим доповненням гімну життю, а саме таку мету ставлять перед собою організатори й учасники цього вечора у Національній філармонії України. 

Текст: Олеся Найдюк