Письменник і сценаріст Павло Белянський, відомий у фейсбуку, як блогєр «Паштет». З 2022 року це його позивний на фронті. Автор книг: «Бабуся вмирати не любила», «Я працюю на цвинтарі» (за яким знято фільм), «Битись не можна відступити».
Поезія, як це вже неодноразово зазначено, відноситься до інструментів швидкого реагування (на відміну від прози, що вимагає тривалої рефлексії). Не дивно, що зараз ми маємо потужний корпус поетичних текстів, пов’язаних із війною. Але постає нерозривно пов’язане з цим питання: а як, власне, перекладати з мови війни (котра є травматична за визначенням) на мову поезії? Тут ми стикаємося не лише з проблемою опрацювання травми (що неминуче). Справа в тому, що екстремальна ситуація вимагає від відповідального(ної) автора(ки) зміни інструментарію.
На нас чекає нова книжка Видавництва Старого Лева — нове фентезі нового автора. З анотації все виглядає, як треба: щось доволі уявне та химерне, то чекаємо. З дозволу Видавництва Київ Дейлі публікує уривок з роману.
У перші вихідні листопада в Одесі Міжнародна літературна корпорація Meridian Czernowitz за підтримки Українського інституту книги, і Фонду імені Роберта Боша провела в культурному центрі UNION Поетичні читання Meridian Odesa – масштабну літературну подію за участі провідних українських літераторів та волонтерів.
В Літературному музеї Одеси нещодавно була презентована книжка поезій Регіни Дерієвої в перекладах українською (видана збірка теж в Одесі). До перекладів та їх автора я ще повернусь, а зараз трошки про саму поетесу.
«Велике коло» — епічний бестселер, монументальний та емоційний роман, що розповідає історію сміливої пілотеси, яка вирішила за всяку ціну здійснити свою найбільшу мрію.
Знаменитий роман Майкла Каннінґема «Дім на краю світу», який вийде у видавництві Лабораторія, — це історія життя друзів, чиї долі то переплітаються, то знову роз’єднуються протягом трьох десятиліть, оголюючи живий нерв цілого покоління — нестримного, щирого і жадібного до всіх утіх життя.
Репортерка Фрея Сінклер завжди знала, що вона не така, як усі. Очікуючи на результати діагностики аутизму, вона вирішує змінити власне життя — звільнитися з роботи в одному з провідних шотландських видань і переїхати до рідного містечка Оркні. Але її плани руйнуються, коли під час зимового шторму на берег дикої Атлантики виносить людські рештки.
Нас вчать, що люди за своєю природою егоїсти й керуються насамперед власними інтересами. Від Макіавеллі до вчень Томаса Гоббса, від Зигмунда Фройда до Стівена Пінкера — коріння цього переконання глибоко сидить у західній думці. Під його впливом формуються гучні заголовки у ЗМІ й визначаються закони нашого життя.
Ця розмова мала відбутися під час Книжкового Арсеналу цього року. На ньому можна було застати Юлію Мусаковську, авторку книги «Каміння і цвяхи», підписати та купити книжку (книжку й досі можна купити). Напроти Арсеналу одночасно проходила виставка оригіналів ілюстрацій до віршів, то можна було вийти з людного Арсеналу і побачити всі ці роботи такими, як вони були створені, на папері та в реальному розмірі. Нібито побути поряд, в маєтку митця. І це було надзвичайно, бо Олекса Манн має надзвичайну широту діапазону… всього, за ще береться. Живописець, графік, есеїст, арткуратор, ілюстратор….та, здається, перфекціоніст. Отже, уявімо як це. Ось ви відкривайте книгу і читаєте вірші таки майстерні, такі страшні вірші — до і після 24 лютого 2022 року, читаєте їх, та цю розмову. Про нескінченність часу та життя, метафори та впливи, цвяхи та каміння. Це мої питання до художника. Яки є в вас?
