«Творчість Сергія Лаушкіна має за підмурівок напрацьовані традиції багатьох поколінь, творчо переосмислені митцем, та є цілком індивідуальними, тобто справжніми. Саме цим Лаушкін і протистоїть тенденціям деструкції постмодернізму», — мистецтвознавець, історик та поет Анатолій Горовий про художника Сергія Лаушкіна. Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва запрошує на відвідини виставки за адресою вул. О Кониського 83-85.
В суботу в Одеському культурному центрі Union презентували книгу, яка нещодавно вийшла. Це «Записки добровольца» Олександра Закерничного, одеського літератора та художника, який загинув, захищаючи Україну від російської навали.
Головний герой роману Еммануїл мріє бути письменником, скільки себе пам’ятає. Він завзято шукає свою тему, свою музу, своє місце у світовій літературі, однак має цілу купу причин, що не сприяють творчому процесу. У той момент, коли Еммі вже майже не болить його нездійсненна мрія, він потрапляє до загадкової організації під назвою «Спілка забутих письменників», членами якої є невідомі літератори — нецікаві колись і забуті тепер. Еммануїлові пропонують вигідну співпрацю. Він погоджується і раптом розуміє, що тут не все так просто. Адже звідки у забутих письменників великі гроші? Хтось телефонує йому і мовчить. Якісь підозрілі молодики все частіше зустрічаються героєві на вулиці під час прогулянок.
«Моїй генерації, народженим у ХХІ столітті, ці тексти відгукуються, бо вітають талант і розмаїття, аналізують розвиток країни без упереджень та догм, окреслюють варіативні шляхи побудови більш людяного майбутнього, закликають до здорової комунікації, спонукають до щирості та сміливості у самоприйнятті». Поет Віталій Білозір про книгу публіциста та мистецького критика Костянтина Дорошенка «За київським часом».
Проза Черстін Екман — вишукана і точна одночасно, це робить Екман одною з найсильніших письменниць Швеції. Написаний 2021 року роман «Біжи, вовче» (довгоочікуваний, бо перед ним було десять років мовчання) — останній на сьогодні її роман; він увібрав усе, чим півстоліття зачаровувала вибагливих скандинавів ця проза. Магія напівтонів. Абсолютний диктат підтексту над текстом. Екологічність — в усіх значеннях поняття. Скрупульозність щодо деталей. Заплутаний психологічний малюнок. Ніхто нічого нікому тут не пояснюватиме, зв’язок між причиною і наслідком у сюжеті максимально ослаблений. «Біжи, вовче» — нереально красива книжка; але і направду складна.
Якщо говорити чесно, для переважної більшості українців, кримськотатарська література є terra incognita через низку причин. Але деяким киянам вдалося це змінити 15 жовтня у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, де у межах проєкту «Zincir/Ланцюг – Ланки пам’яті» пройшла лекція про історію розвитку кримськотатарської літератури від Мустафи Аметова. Він — письменник, лауреат номінації кримськотатарської літературної премії «Кримській інжир», голова громадської спілки «Інститут розвитку кримськотатарської мови».
Видавництво Vivat підписало контракт із компанією коміксів DC Comics! Вже у 2024 році вийде перший тайтл – «Aquamen: Andromeda». Всього у 2024 році видавництво Vivat планує видати 10 коміксів DC, назви 9 з яких поки не розголошує.
Коли в назві роману є весілля, а замість весілля стається похорон. Коли в назві роману є Настуся, а дівчині дістається дві сцени з десятком реплік: вона не героїня, а епізодичний персонаж, що поволі стає тлом.
