Ще не так давно барокова музика в Україні була «долею обраних». Втім, за останні кілька років вона привертає увагу все більшої аудиторії. Як тут не згадати проект Open Opera Ukraine, команду, що складається із трьох осіб (Галина Григоренко, Анна Гадецька і Наталія Хмілевська), і робить дива. Ініційовані нею події, такі як постановка опери «Дідона і Еней» Генрі Персела, приїзд до Києва Емми Кіркбі, створення аматорського барокового хору – засвідчили, що суспільний попит на таку музику у нас є, і він не обмежується лише професіоналами.
У березні до 130-річчя від дня народження Олександра Вертинського, легендарного шансоньє ХХ століття, у Києві відбудеться низка акцій: концерти, виставки, літературні вечори. Одна з них – відкриття пам’ятника видатному киянину на Подолі. Дивно, що його досі не було.
Танець існує стільки, скільки існує людство, адже основа танцю – ритм – основа життя. Складно сказати, коли виник танець, але найархаїчніша форма танців була елементом ритуалів, церемоній, а також любовних ігор. Професіоналізація танцю випадає на кінець ХVІ початок XVІІ століть. Цей рух заявив про себе спершу в Італії, а відтак отримав свій подальший розвиток у Франції завдяки традиції балетів при дворах вельмож. Від того часу танцювальні елементи зустрічаються у творчості ледь не кожного професійного композитора.
Диригент Наталія Пономарчук із Київським камерним оркестром укотре приємно здивують публіку. У програмі концерту – музика європейських композиторів-модерністів першої половини ХХ століття, що практично не звучить на українській сцені. Крім Арнольда Шенберга, найвідомішого у переліку, ми почуємо твори Франца Шрекера, Павела Хааса і Карла Амадеуса Хартмана. Бонусом вечора стане участь відомого соліста Валерія Соколова (скрипка).
Кожен концерт Nota Bene, формації молодих талановитих київських музикантів, – справжнє свято для любителів класики. Чотири роки тому п’ятеро друзів, Максим Грінченко (скрипка), Андрій Павлов (скрипка), Іван Грицишин (альт), Артем Полуденний (віолончель) і Роман Лопатинський (фортепіано) об’єдналися для спільних проектів. За відносно короткий час колектив здобув репутацію одного з найкращих камерних ансамблів України.
Концерт київського піаніста та композитора Віталія Кияниці, що нині живе й навчається у Штутгарті, зруйнує стереотипи про жанр етюду в музиці. Принаймні остаточно розвіються уявлення про етюд як про інструктивний твір, пов’язаний із розвитком того чи іншого типу виконавської техніки. Проект називається «Сучасні етюди для фортепіано» і більшість прізвищ у програмі українському слухачеві невідомі.
Наприкінці грудня минулого року симфонічний оркестр Національної філармонії їздив на гастролі до Китаю. «Сюди варто їхати хоча б для того, аби подивитися на концертні зали для виконання симфонічної музики», – переконаний диригент Віталій Протасов. Тільки минулого року їх тут з’явилося понад 40. Українські музиканти дали п’ять концертів у п’яти китайських містах. Своїми враженнями від поїздки диригент поділився із Kyiv Daily.
