Танець існує стільки, скільки існує людство, адже основа танцю – ритм – основа життя. Складно сказати, коли виник танець, але найархаїчніша форма танців була елементом ритуалів, церемоній, а також любовних ігор. Професіоналізація танцю випадає на кінець ХVІ початок XVІІ століть. Цей рух заявив про себе спершу в Італії, а відтак отримав свій подальший розвиток у Франції завдяки традиції балетів при дворах вельмож. Від того часу танцювальні елементи зустрічаються у творчості ледь не кожного професійного композитора.
Диригент Наталія Пономарчук із Київським камерним оркестром укотре приємно здивують публіку. У програмі концерту – музика європейських композиторів-модерністів першої половини ХХ століття, що практично не звучить на українській сцені. Крім Арнольда Шенберга, найвідомішого у переліку, ми почуємо твори Франца Шрекера, Павела Хааса і Карла Амадеуса Хартмана. Бонусом вечора стане участь відомого соліста Валерія Соколова (скрипка).
Кожен концерт Nota Bene, формації молодих талановитих київських музикантів, – справжнє свято для любителів класики. Чотири роки тому п’ятеро друзів, Максим Грінченко (скрипка), Андрій Павлов (скрипка), Іван Грицишин (альт), Артем Полуденний (віолончель) і Роман Лопатинський (фортепіано) об’єдналися для спільних проектів. За відносно короткий час колектив здобув репутацію одного з найкращих камерних ансамблів України.
Концерт київського піаніста та композитора Віталія Кияниці, що нині живе й навчається у Штутгарті, зруйнує стереотипи про жанр етюду в музиці. Принаймні остаточно розвіються уявлення про етюд як про інструктивний твір, пов’язаний із розвитком того чи іншого типу виконавської техніки. Проект називається «Сучасні етюди для фортепіано» і більшість прізвищ у програмі українському слухачеві невідомі.
Наприкінці грудня минулого року симфонічний оркестр Національної філармонії їздив на гастролі до Китаю. «Сюди варто їхати хоча б для того, аби подивитися на концертні зали для виконання симфонічної музики», – переконаний диригент Віталій Протасов. Тільки минулого року їх тут з’явилося понад 40. Українські музиканти дали п’ять концертів у п’яти китайських містах. Своїми враженнями від поїздки диригент поділився із Kyiv Daily.
Поезія має звучати, такою є її природа. Швидко це забуваємо і дивуємося, коли отримуємо чергове про те нагадування. Поет дорівнює виконавець; поет не дорівнює виконавець. Поезія, що звучить, має безкінечну кількість імен, одне з них – реп: речитатив зі складним ритмом. З фіксацією банальностей на цьому закінчую, бо виконавець – поет, про якого піде мова, який завгодно, але не банальний.
Щороку в лютому, починаючи від незабутнього 2014-го, у Національній філармонії України організовують концерт пам’яті Героїв Небесної сотні. П’ять років тому такий концерт відбувся за кілька днів після розстрілів.
Первого февраля в кинотеатре «Лира» начался проект «Nova Opera на большом экране», каждые две недели по пятницам можно увидеть все шесть современных опер в постановке Влада Троицкого. Ретроспективу открыла опера «Кориолан», с нее и началось история Nova Opera — с прекрасными композиторами и солистами, большой палитрой тембров, и сложных гармоний, и сочетаний (авангард и рок, григорианский хорал и трип-хоп, необарокко и фольклорные импровизации).