16 жовтня у Національній філармонії України прозвучав завершальний концерт хорового проєкту «Діалог культур: Україна — Балтія — Скандинавія — Велика Британія» за участі Народної академічної хорової капели ім. Павла Чубинського (художній керівник капели Дмитро Радик). Три концерти реалізували за підтримки Українського культурного фонду та Пристоличної сільської ради Київської області. Колектив представив програму також у Львові (Львівська національна філармонія ім. М. Скорика) та Білій Церкві (Міський будинок органної та камерної музики).
До програми увійшло вісімнадцять хорових композицій українських та зарубіжних класиків ХХ-ХХІ століття. Більшість творів – це сучасна духовна хорова музика різних жанрів. Деякі опуси – добре відомі й знакові в українському хоровому репертуарі. Деякі – створені за останні роки (2021-2024) і прозвучали вперше. Особливо рідкісно і пізнавально, що капела виконала твори талановитих митців Балтії, Скандинавії та Великої Британії: класика Яна Сібеліуса (Фінляндія) та сучасників Свена-Давіда Сандстрема (Швеція), Кнута Нюстедта (Норвегія), Пярта Уусберга (Естонія), Ерікса Ешенвалдса (Латвія), Вітаутаса Мішкініса (Литва), Ендрю Ллойда Веббера (Англія), Карла Дженкінса (Уельс). Відбір країн у програмі концерту має не лише художньо-естетичне значення, а й створює простір міжкультурного діалогу, де музика стає мовою вдячності та солідарності. Адже репертуар об’єднує сучасну хорову українську музику з творами композиторів тих європейських країн, які з перших днів повномасштабної війни активно підтримують Україну у боротьбі проти російської агресії та у відстоюванні людських цінностей і самого життя.
Структура концерту складалася з трьох тематичних блоків, кожен з яких був присвячений певному регіону, а твори українських авторів розподілялися між ними. Розглянемо програму детально.
Захід відкрила «Молитва за Україну» з хорового циклу «Майдан – 2014» класика сучасності Валентина Сильвестрова (нар. 1937). Твір став творчим відгуком композитора на переломні в історії України події під час Революції Гідності (2013-2014), а також музичною посвятою героям Небесної Сотні. У циклі Сильвестров зібрав основні гімни та літургійні піснеспіви, що супроводжували учасників Майдану. «Молитва за Україну» як одна із частин великої кантати одразу відсилає до духовного гімну «Боже великий, єдиний» Миколи Лисенка, на що вказує початкова фраза «Боже, Україну храни». Та ця алюзія розчиняється у власному просторі твору, де панує розчулена, екстатична, приглушена молитва неземного хоралу.
Наступний піснеспів – «Мій голос до Господа» української композиторки Ірини Алексійчук (нар. 1967), відомої впізнаваним авторським стилем і вагомим хоровим внеском в українську музику. «Мій голос» це третя частина з циклу чотирьох духовних піснеспівів для жіночого хору a capella (2002-2011). Твір написаний на вірші 141-го псалма, який оповідає мольбу Давида у печері під час гонінь від Саула. Початковий заспів сопрано соло (Аліна Погосова) «Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, благаю» – ніжне одкровення перед Господом у важку хвилину. Ладово «приправлені» партії соло і хору почергово підкреслюють зміст вірша, виражаючи то смиренне благання, то утвердження у вірі.
Музика країн Балтії
Оригінальне авторське прочитання частини католицької меси «Kyrie eleison» («Господи, помилуй») глядачі почули в однойменному творі Пярта Уусберга (нар. 1986) – яскравого естонського композитора, диригента та актора. Його нарекли «послом самотності», музика якого «розплітає заплутані вузли скривдженої душі» (Мардж-Лі Рукяр). Перші звуки «Kyrie eleison» нашаровуються непомітно та вибухають пронизливою глибокою кантиленою.
Ерікс Ешенвалдс (нар. 1977) – видатний сучасний латвійський композитор, твори якого звучать на провідних сценах світу, а також доцент кафедри композиції Латвійської музичної академії імені Язепа Вітола. «O salutaris Hostia» («О Жертво спасіння») – відомий католицький гімн на текст Томи Аквінського, музику до котрого свого часу писали Джоаккіно Россіні, Сезар Франк, Едвард Елгар. В інтерпретації Ешенвалдса світла, політна мелодія дуету сопрано і альта на фоні хору нагадала традиційні оперні bel canto чи партії ораторій Г.Ф. Генделя.
«Cantate Domino» («Співайте Господеві») – відомий заклик біблійських псалмів, котрий сьогодні часто можна побачити у назвах музичних творів чи колективів. Так називається і твір Вітаутаса Мішкініса (нар. 1954) – видатного литовського композитора, диригента, професора Литовської академії музики і театру, автора над семисот хорових творів різних жанрів. Його прочитання заклику псалма заряджає радісним танцювальним настроєм.
________________________________________________________________________
Видатна українська композиторка і викладачка Ганна Гаврилець (1958–2022) відома знаковими хоровими творами та виразним авторським почерком, опорою на народну пісенність та східну церковну обрядовість. «Молитва до Пресвятої Богородиці» (2021) нагадує традиційний православний спів і водночас звучить сучасно. Початковий мотив у сопрано соло лунає як тихе, інтимне прохання, поволі обростаючи голосами та внутрішньою силою молитви. Завершальне слово «Пресвята», проказане тихим шепотом, наче розчиняється перед іконою Богородиці з гасінням останньої лампадки. Такий ж сутінковий, елегійний настрій продовжила молитва Ірини Алексійчук «Прийди, Святий Духу» (2023), насичена швидким темпом, напруженою гармонією, динамічними контрастами.
Звучання країн Скандинавії
Музика фінського композитора Яна Сібеліуса (1865 – 1957) тісно пов’язана з історією боротьби фінського народу за власну ідентичність, а заключна частина симфонічної поеми «Фінляндія» (1899) перетворилася на неофіційний гімн країни ще за вісімнадцять років до самого проголошення незалежності Фінляндії. Гімн виконувався з різними текстами впродовж ХХстоліття. Вірш Ллойда Стоуна «This is my song» на мелодію Сібеліуса – це прониклива молитва миру до Бога усій націй за свій дім і дім всіх інших країв на Землі. Тендітна мелодія з’являється як монолог – у тенора соло, який поступово підхоплюють чоловічий, потім жіночий квартети, а завершує весь хор, виражаючи єднання довкола спільного бажання – миру.
Композитор, диригент і педагог Кнут Нюстедт (1915–2014) був одним із найвидатніших норвезьких музикантів післявоєнного покоління. Його хорові твори отримали міжнародне визнання та відзначались сміливими експериментами зі звуком та простором, що можна помітити у частинах «Gloria. Sanctus-Benedictus» (Слава. Свят. Благословен) із «Missa brevis». Обидві насичені, динамічні частини вразили слухачів віртуозним виконанням.
Свен-Давід Сандстрем (1942–2019) – шведський композитор та педагог, сміливий експериментатор, котрий активно сприяв розвитку нових музичних течій у Швеції. Стиль композитора поєднав драматичність, складні ритмічні структури і сучасну гармонію, що підтверджує його «Te Deum» для мішаного хору та органу (2008) – латинський гімн («Тебе, Бога, хвалимо»). Твір будується на контрастах різних засобів – початковий вихор органної партії та драматичних вигуків хору змінюються спокійною молитвою.
________________________________________________________________________
Відомий хор «Садок вишневий коло хати» – частина ораторії «Страсті за Тарасом» (2013) сучасного класика Євгена Станковича (нар. 1942). Заспокійливий мотив гойдання із мінорним відблиском гармоній передає умиротворений, чутливий настрій шевченківської пейзажної лірики та нагадує про красу буття – просту мить затишку під час сімейної вечері коло хати.
«Диво дивнеє» композитора і педагога Віктора Степурка (нар. 1952) цікаве тим, що замість тексту тут вокалізи та звукозображальні вигуки. Оригінальна артикуляція, незвичні, напружені співзвуччя влучно втілюють ідею створення світу з картини-диптиху «Притча со-Творіння» (1989), першою частиною якої стало «Диво дивнеє». Після прем’єри камерним хором «Київ» на фестивалі «Золотоверхий Київ» (2007) складний концептуальний твір неодноразово звучав не лише в Україні, а й на зарубіжних хорових фестивалях і конкурсах.
«Коломийський каприз» композитора, диригента і баяніста Володимира Зубицького (нар. 1953) із Концертино для мішаного хору, фортепіано та ударних інструментів (2023) став Всеукраїнською прем’єрою твору. Початок відлунює мотивами «Гуцульського триптиху» М. Скорика та чітко налаштовує на неофольклорний лад. Характерно цьому стилю тут відчутні давні народні мотиви у поєднанні із сучасними засобами – колоритними дисонансами, тембрами (плескання, шумові, ударні інструменти), швидкою зміною музичних «кадрів». Поступове наростання гучності і темпу до несамовитої запальної кінцівки відсилає до відомих картин народного дійства («Весна священна» І. Стравінського, «У печері гірського короля» Е. Ґріґа). З високим рівнем технічної складності віртуозного капризу капела впоралась на відмінно.
Композитори Великої Британії
Творчість англійця Ендрю Ллойда Веббера (нар. 1948) відома у світі рок-оперою «Ісус Христос — суперзірка», мюзиклами «Коти», «Привид опери», «Евіта». Останні отримали комерційний успіх та світові премії (Оскар, Ґреммі, Лоуренса Олів’є). «Requiem» для мішаного хору та органу (1985), присвячений пам’яті батька композитора – один із двох академічних творів у доробку автора. Молитва №7 «Pie Jesu» («Прошу, Ісусе») вражає красою простої мелодії та гармонії, що втілюють ніжні почуття, трепет та світлу пам’ять.
«Озброєна людина: Меса миру» для мішаного хору, органу та інструментального ансамблю (1999) уельського композитора Карла Дженкінса (нар. 1944) – знаковий твір в історії музики. Це антивоєнний маніфест, послання і засторога світові, написаний на замовлення Royal Armouries – найстарішого музею зброї Великої Британії в честь святкування нового тисячоліття. У творі Дженкінса частини католицької меси чергуються з текстами різних авторів, культур і епох, різнобічно розкриваючи тему війни і її наслідків для світу. В Україні виконання усієї партитури «Меси миру» вперше відбулось 20 лютого 2025 року у Львові – у день пам’яті Героїв Небесної Сотні. Твір прозвучав завдяки Львівському муніципальному хору «Гомін» та Академічному симфонічному оркестру Луганської обласної філармонії під орудою Вікторії Антошевської. У виконанні капели П. Чубинського розлога інструментальна прелюдія (орган, труба, віолончель) №12 «Benedictus» (Благословен) зігріла умиротвореним настроєм та затишком церковного хоралу.
________________________________________________________________________
Направду душевну і грайливу картину народного гуляння передала обробка української купальської пісні «Не стій, вербо, над водою» композитора і педагога Віктора Грицишина (нар. 1955). Цікаво, що цей твір виконав найбільший віртуальний хор (111 хористів) у 2020 році.
Жанр фортепіанної мініатюри доби Романтизму пісня без слів нанóво переосмислила Ірина Алексійчук для хору у диптиху «Пісні без слів» (2024). №2 «Танок весняного вітру» виконується прийомом скету (складами), а в цьому випадку складами без слів. Динамічний ритм мелодії імітує грайливе кружляння легкого вітерця та розкриває звукозображальні можливості техніки скету. Нарешті, «Сонячний струм» (1972) видатної сучасниці Лесі Дичко (нар. 1939) поволі набухає та застигає ґронами і світлосяйними резонансами, одухотворюючи кожне слово японської пейзажної лірики Мацуо Басьо (у перекладі М. Бахтинського).
Урочистим музичним сюрпризом стало виконання капелою імені Чубинського славня Євросоюзу – «Оди до Радості» Людвіга ван Бетховена на текст Фрідріха Шиллера, утверджуючи не тільки культурну, а і геополітичну єдність українців з демократичними державами та цінностями. Таким чином, проєкт «Діалог культур» широко представив хорове мистецтво сучасності, де повнокровно, барвисто та лірично звучить і українська музика. Аншлаги концертних залів та вдячна реакція публіки запевнили, що у ХХІ столітті сакральна музика не лише жива і актуальна, різнопланова за стилями та обличчями, а здатна прихистити і наснажити сучасну людину перед новими викликами бурхливого сьогодення.
Відеозапис завершального концерту в Національній філармонії України можна переглянути за посиланням.
Юлія Шкромида
