Lacaton & Vassal

Lacaton & Vassal

У 2021 році Прітцкерівську премію отримали Анн Лакатон і Жан-Філіп Вассаль.

Анн Лакатон (Anne Lacaton) і Жан-Філіп Вассаль (Jean-Philippe Vassal) із Франції стали 49-м і 50-м лауреатами Прітцкерівської премії в галузі архітектури.

Вони відкрили свою студію Lacaton & Vassal у Парижі (Франція) у 1987 році й відтоді виконали понад 30 проєктів приватного та соціального житла, культурних і академічних установ, громадських просторів і міської забудови по всій Європі та Західній Африці. «Хороша архітектура відкрита – відкрита для життя, відкрита для розширення свободи кожного, де кожен може робити те, що йому потрібно, – каже Анн Лакатон. – Вона не має бути демонстративною чи вражаючою, але має бути знайомою, корисною та красивою». Робота бюро, як каже Жан-Філіп Вассаль, полягає у вирішенні обмежень і проблем, а також у пошуку просторів, які можуть викликати емоції та почуття. «У кінці цього процесу й усіх цих зусиль мають бути легкість і простота», – додає він.

Lacaton & Vassal

Студія Lacaton & Vassal переосмислює стійкість, створюючи проєкти, спочатку проводячи інвентаризацію того, що вже є. Архітектори змінюють баланс незадіяних або неефективних приміщень, щоб отримати відкриті простори, які пристосовані до мінливих потреб, у такий спосіб продовжуючи термін служби будівель. «Трансформація – це можливість робити більше та краще з тим, що вже є. Знесення – рішення легке та короткострокове. Це марна трата багатьох речей – трата енергії, трата матеріалів і трата історії. Це має дуже негативний соціальний вплив. Для нас це акт насильства», – говорить Анн Лакатон. 

Дотримуючись принципу «ніколи не зносити», студія Lacaton & Vassal вживає заходи з відновлення застарілої інфраструктури, водночас зберігаючи довговічні властивості будівель. Наприклад, у проєкті La Tour Bois le Prêtre (Париж, Франція), 17-поверховому житловому будинку на 96 квартир, зведеному на початку 1960-х років, архітектори збільшили внутрішню площу кожного блоку через знесення оригінального бетонного фасаду та розширення площі будівлі, щоб сформувати балкони. У такий спосіб колись обмежені житлові кімнати тепер мають нові просторі тераси з великими вікнами. 

Lacaton & Vassal

Проте архітектори поставилися делікатно не тільки до модерністської архітектури, а й до її мешканців – люди залишалися у квартирах увесь час. Анн Лакатон і Жан-Філіп Вассаль регулярно спілкувалися з ними, а перед початком робіт показали окремо споруджену терасу, щоб продемонструвати принципи реконструкції.

Ще одним хрестоматійним проєктом бюро стала реконструкція, що так і не відбулася. У 1996 році Анн Лакатон і Жан-Філіп Вассаль отримали замовлення на переробку площі Leon Aucoc у Бордо (Франція): її, як і інші міські простори, збиралися упорядкувати в межах великої муніципальної програми. Архітектори дослідили територію, поспілкувалися з місцевими жителями та дійшли висновку: зміни не потрібні, оскільки площа і без того прекрасна. «У ній є краса очевидного, необхідного і правильного», – зазначили вони у пояснювальній записці до проєкту. Згідно з їхніми словами, потрібно тільки замінити гравій, частіше прибирати й обробити липові дерева, а також трохи переробити схему дорожнього руху. Спочатку чиновники розгубилися та хотіли найняти кого-небудь іншого, але Анн Лакатон і Жан-Філіп Вассаль продовжували наполягати на тому, що хочуть займатися цим проєктом. Після трьох місяців обговорень їм усе ж вдалося відстояти своє рішення.

Lacaton & Vassal

Частина роботи студії пов’язана й із новими будівлями. У цьому напрямі можна виділити проєкт Національної школи архітектури в Нанті (Франція). Це 2-3-поверхова будівля, де є приміщення різного розміру без конкретного призначення. Це зроблено навмисно, щоб їх можна було адаптувати. Глядацька зала може виходити на вулицю, а високі стелі створюють простір, необхідний для майстерень. 

Фото: pritzkerprize.com

Текст: Марина Паралюш

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *