7 квітня оперна співачка Діана Зябченко дасть концерт Suono Eterno в Музеї Ханенків. Це буде вечір італійської музики, вічні (як говорить за себе назва концерту) звуки.
Діана Зябченко веде творчу діяльність на оперних та концертних майданчиках Європи, США та України. В її репертуарі оперні партії Кармен (Ж. Бізе «Кармен»), Ізабелли (Дж.Россіні «Італійка в Алжирі»), Кларіче (Дж.Россіні «Пробний Камінь»), Маддалени (Дж.Верді «Ріголетто») та інші. Являється лавреаткою міжнародних та всеукраїнських конкурсів: 5th International Singing Competition The Alida Vane Award (Латвія), 5th International Opera Singer Competition of Giovanni Battista Rubini (Італія) та інших. Kyiv Daily розпитав мецо-сопрано про особливости її голосу та програму концерту.
Як для вас звучить мецо-сопрано?
— Мені надзвичайно подобаються низькі голоси, як жіночі, так і чоловічі. Вони одразу звучать особливо, пронизливо та залишаються в пам’яті. З точки зору вокалу, як слухач – я не втомлююсь їх слухати. Щодо мецо-сопрано, для мене воно звучить м’яко, насичено, пристрасно та розкішно. Цей тембр повністю огортає звуком та може передати ті глибокі душевні почуття та переживання, що заховані від зовнішнього світу.
Який в вас робочий діапазон голосу (наприклад від ля малої до ля другої)?
— Мій робочий діапазон – 2.5 октави.
Це рідкісний голос?
— Так, мецо-сопрано є рідкісним голосом. Для жінки низький голос не є притаманний. У співі голос мецо-сопрано вирізняється особливою красою , але разом із тим він є найскладнішим типом голосу на етапі навчання та формування академічної манери співу. Володарки мецо-сопрано мають 3 регістри голосу: низький, середній та високий, і в кожному з них мають зберігати єдину тембральну фарбу та плавний перехід між ними, що вимагає багаторічної практики та вдосконалення.
Леді Гага (або Адель) це —мецо-сопрано?
— Складно класифікувати голоси співачок з поп-індустрії тому, що в класичній, оперній манері співу дають інші правила. Якщо загально, то таких співачок, як Адель, Бейонсе, Лана дел Рей, Леді Гага можна віднести до мецо-сопрано або близько до нього.
Хто для вас найкраще мецо-сопрано у світі?
— О, цікаве питання. У різні часи були свої “діви”. В мистецтві складно і часто не об’єктивно обирати кращих. Це справа смаку. Для мене в сучасності улюбленою мецо-сопрано є оперна співачка Еліна Гаранча. Вона поєднує в собі неймовірний голос, високі професійні здібності та харизму. Також багато слухаю Чечилію Бартолі, Фйоренсу Коссотто, Мерилін Хорн.
Як ви обирали програму для концерту в Музеї Ханенків?
— Для мене співати в Музеї Ханенків завжди хвилююче та надзвичайно приємно. Тут загадкова енергетика. Це вже мій другий концерт в цьому чудовому місці. Минулої весни виконувала вокальні твори французьких композиторів з програмою “Тендітні сенси”. Кожен концерт є ніби сповідь: транслює новий етап мого життя, відтворює мій внутрішній стан та відчуття цього світу. Зараз я відчуваю велику жагу до життя, яку вже не відчувала досить довгий час. Програма концерту “Suono Eterno” про пошук відповідей крізь творчість великих митців, що допомагає віднайти істинні орієнтири та дає силу рухатись вперед. Радіти, споглядати, відчувати момент. Це про дозволити собі жити. Для вираження свого задуму я обрала твори італійських композиторів А.Вівальді, Дж.Перголезі, Г.Доніцетті, Дж.Россіні та інших, що сповнені глибокою емоційністю, віковими традиціями та величезною любовʼю до життя. Вокальні твори епохи бароко, оперні арії золотої оперної доби Belcanto та простота неаполітанських пісень органічно переплітаються в часі та просторі. В концерті прозвучать колоратурні арії для мецо-сопрано із опер Дж.Россіні, що рідко виконуються в Україні. Разом зі мною в музиці буде чудова музикантка, професійна піаністка – Дарія Шутко, також пролунаються окремі твори для саксофону у виконанні Романа Фотуйми та декілька вокальних дуетів.
Як думаете, музика існуе поза политикою?
— Тут треба визначити, що таке «політика» взагалі. Зараз політика — це наше життя. Історія, що твориться в реальному часі. Вважаю, що музика, мистецтво має транслювати нашу реальність, актуальні теми суспільства та кожного з нас. Музика не лише про красу, гармонію, вона і про біль, переживання, конфлікт, боротьбу, віру. Музика — це спосіб самовираження митця, можливість висловитись. Звичайно сама музика може існувати поза політикою, але той хто її створює або виконує — ні, це особистості зі своїми цінностями та позицією. Кожен з нас робить свій вибір.
Спілкувалася Віка Федоріна
Фото: Настя Телікова
Твори прозвучать у супроводі форпетіано — Дарія Шутко
За участі Романа Фотуйми (саксофон)