13 питань про кларнет та кларнетову родину

Дмитро Пашинський

На черговому концерті «Кори», KORA Late Night Show, відбулося «пташине шоу» Дмитра Пашинського. Kyiv Daily розповідає, як (й що) це було. Та запитує у традиційній розмові-«післямові» все-все-все про кларнет.

Як у ваших руках з’явився  кларнет? 

— Починав, як і більшість духовиків, з блок-флейти. А вже в 9 років прийшов час обирати оркестровий інструмент. В улюбленій КССМШ ім. Лисенка викладачі кафедри пропонували перейти на флейту, кларнет (чомусь, я дуже хотів на трубу) але, переміг — кларнет. 

Хто був вашим першим викладачем по кларнету? Чому головному він вас навчив?

— Карл Маргєвка. За іронією долі — він і перший викладач мого дорогого професора, Романа Вовка, в якого я вчився в НМАУ ім. П.І. Чайковського. Маргєвка навчив відповідально ставитися до занять. Для дорослого світу це прозвучить досить наівно, але на 9-ти річного мене, тоді це спрацювало. Якось Карл Васильович сказав: «Діма, запам’ятай, якщо ти один день, не пограєш на кларнеті — доведеться відпрацьовувати цілий тиждень». І були такі анекдотичні випадки, коли я збирав кларнет 3 хвилини, 2 хвилини встановлював тростину на мундштук і потім — грав одну лише ноту «соль» (3 секунди), вважаючи для себе, що я все ж таки виконав денний план, і взяв у руки кларнет. 

13 питань про кларнет та кларнетову родину

Що ще формувало вас як музиканта? 

— Гадаю, те,  що з самого дитинства вдома звучала класична музика. З найяскравіших спогадів «Болеро» Равеля. Це був мій найулюбленіший твір, коли мені було, десь, років 5. Кажуть, що касета з плівкою ледь не до дир протерлася, від того — як часто я просив увімкнути цю музику. Батьки прививали смак з дитинства. Мати часто грала Шопена на піаніно. Пам’ятаю його Етюд No.1 з самого дитинства. Батько частенько грав на гітарі пісні, де більший акцент віддано вербальному навантаженню. Слова я тоді не сприймав, звісно, але музика подобалася. Також, змалечку мати водила на концерти до Філармонії. Потім, звісно атмосфера школи. В той час в школі музику можна було «відчути навіть у повітрі». Тільки привідкрив вхідні двері — й одразу з першим вдихом отримав порцію музичного духу. Гра в ансамблях. Завдяки викладачу Віктору Дульдієру, який сформував нас в ансамбль, тріо: скрипка, кларнет, фортепіано, проводив з нами по 7 годин репетицій майже кожен день. Допоміг розширити репертуар, і вилізти за рамки написаного тільки для даного складу. А, вже в Консерваторії — почався шлях в сучасній академічній музиці. Гра в ансамблях, які в рівній мірі дуже люблю: Nostri Temporis Ensemble, Sed Contra Ensemble, Ukho Ensemble. І звісно, спілкування та співпраця з композиторами. Ще, по можливості, слухаю багато музики. В різних виконаннях і різних стилях. Переважно класику, джаз, сучасну академічну. Трохи менше рок і поп. Але, до останніх двох ставлюся позитивно, коли це зроблено якісно і не виражає постійно і постійну дурість. Її звісно треба показувати, але дуже дратує коли немає балансу та міри — і вона лізе з усіх щелей. 

Розкажіть про свій інструмент.

— Кларнет і вся кларнетова родина (маю на увазі всі різновиди кларнета — від пікколо до контрабасового) — є фантастичним інструментом з широким спектром музичних можливостей. Але особисто мені буває кларнета замало — тож я люблю пограти ще й на саксофоні. Саксофон при тих же зусиллях видає сильніший ККД. На саксофоні можна перекричати весь джазовий біг-бенд, якщо захотіти. На кларнеті таке зробити майже неможливо — інші здачі в цього чорного аристократа. 

Дмитро Пашинський

Що ви вважаєте своїми сильними якостями сьогодні? 

—  Мені подобається викладати. Правда, зараз я цим менше займаюся. Любов до музики треба активувати з самого дитинства. Щоб ніякі життєві негаразди її не змогли вбити. Коли я чую, від старших людей, що їм щось відбило бажання займатися музикою – то підозрюю, що це не до музики пропало бажання, а до обставин. Музика тут ні до чого. Але, все можна змінити, головне – кожен знає що для нього головне. 

З якими складами вам більше подобається грати — великі оркестри, маленькі, дуети, соло…? 

—  Останнім часом все більше люблю колективу творчість. Ансамблі сучасної авангардної музики переважають. Насправді, життя кларнетиста в оркестрі може бути більш цікавим ніж сольне. Особисто, я дуже шкодую, що Хачатурян, Чайковський, Мессіан, Равель і ще багато хто — не написали щось для кларнета з оркестром. Але вони  створили незабутній світ в оркестрових партіях кларнета, компенсуючи цим невеликий кларнетовий репертуар (порівняно зі скрипкою, або фортепіано). І в нас є така можливість пережити певні емоції граючи саме партію кларнета, наприклад: скрипковий концерт Хачатуряна, 2 фортепіанний концерт Равеля, 3-й Прокоф’єва. Партії кларнета – в цих творах фантастичні, неймовірно гарні і.. краще послухайте. Самі все зрозумієте. 

Дмитро Пашинський

В який бік еволюціонує мистецтво гри на кларнеті? 

— В бік вираження сучасних емоцій, думаю. Сьогодні, наш світ вимагає досить агресивного виходу енергії. І тепер грати на кларнеті брутально сучасну музику, коли цього вимагає контекст, є дуже доречно. Використовуючи новітні техніки, звісно же. Наприклад таку брутальність ніколи не почуєш в творах Моцарта чи Дебюссі — їхня музика — це інший світ… 

Чи є кларнетист, на яких ви рівнялися і досі рівняєтесь? 

— Коли вчився в школі — дуже захоплювався Бенні Гудменом. Потім відкрив для себе Едді Деніелса (джазові кларнетисти) Трохи згодом відкрив неперевершених фольклористів таких як Іво Папазов. 

Що головне для кларнетиста — швидкість, технічність, сильне дихання? 

— Дивилися фільм «Нокдаун» 2005 року? Дуже сильне кіно. Там головний герой — боксер, і в один момент говорить важливі слова: «тепер я знаю задля чого я виходжу на ринг і б’юся». Думаю, найважливіше розуміти для чого і заради чого грати. Найприкріше, це — бездумна гра і коли час проходить крізь пальці від цього. А технологічно, важливо — щоб в усьому було відчуття здорової гри. 

Дмитро Пашинський

Наскільки важко фізично грати на кларнеті? Чи потрібно підтримувати форму?

— Гра на кларнеті — ще той спорт. Взагалі бути музикантом — надзвичайно складна справа. Але, і приємностей вистачає також. 

Чи є у вас професійні мрії?

—  Так, мрію створити колектив великий чи малий, але такий, щоб всім учасникам не хотілося «лізти» в телефон при першій такій можливості. Люди були залучені та мали можливість відійти від реальності, хоча би на час проекту, якщо ми про творчість. 

Чи можете ви уявити себе в будь-якій іншій професії? Якщо так, то в який? 

— Вже більше 12 років професійно займаюся налаштуванням та ремонтом піаніно та роялей. Не скажу, що ставив би питання: що для мене в пріоритеті? Це — завжди був кларнет, але…  робота з піаніно та роялями вимагає та забирає дуже багато часу. Скажу, чесно: поєднувати дві професії дуже складно. 

13 питань про кларнет та кларнетову родину

Розкажіть про свою програму в «Корі» — про логіку відбору творів. Чому птахи? 

— В кожному творі є дещо спільне, і це спільне — не лише про птахів. Бозза та Мессіан — кардинально різні, але їх об’єднує щось французьке. Сюди ж підєднується Станович, що використовує «французькі техніки». Рунчак висвітлює фольклорне коріння так само глибинно як і Стравінський. Олах — це особлива історія про птаха у просторі (інспірована роботою геніального, румунського скульптора-абстракціоніста Бранкузі).

Нагадаємо, що Kora Late Night Show 

  • це перша в Україні серія онлайн-концертів сучасної академічної, електронної і експериментальної музики ініційована арт-кубом KORA її засновниками композиторами і музикантами Maxim Kolomiiets і Дмитром Радзецьким.
  • в усіх глядачів буде можливість ставити запитання у прямому ефірі!
  • проект благодійний, тож наша команда буде надзвичайно вдячна вашим благодійним внескам, які у вас буде змога зробити під час прямого ефіру!
  • технічна підтримка: Lamo Ukranie lamo.com.ua
  • концерт-стрім пройде з унікальною технологією бінаурального звуку, який дозволяє вам відчути ефект присутності в концертному залі, вмикайте і приєднуйтесь.
  • KORA Late Night Show #25: Георгій Гридковець / «Эмбрион Бормана» — 19:05, о 19:00

Текст: Вiка Федорина

ФОТО: Алина Гармаш

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *